Арсен Тетерук. Заповіт

Paulina, Культура
31/07/2020, 1 Comment

Сьогодні після третього інсульту пішов од нас архітектор, композитор, поет Арсен Тетерук.

Народився він у 1941 році в селі Повить Кобринського району Брестської області. Закінчив художньо-графічний факультет вітебського державного педінституту. Працював в Бресті в школі, архітектором в проектній організації, викладачем у брестській дитячій художній школі. У 1987 році вступив до спілки архітекторів БРСР. Видав збірку «Пісні мого села», до якої увійшли українські народні пісні, записані на Берестейщині, та понад 40 авторських
пісень, а також збірку власних пісень «Поліські передзвони».

У першому числі білорусько-українського альманаху “Справа” у 2015 році він надрукував такий вірш, хочеться сьогодні його згадати.

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене у могилі.
Перевезти же подбайте
До Повиті милої.

Серед родичів, де батько
Хочу я лежати,
Не лежати — спочивати,
Вічним сном тут спати.

Знаю, рано таке думать,
Та Бог зна вірніше.
Не до радощів, до суму
Йде мій вік скоріше.

Що тут скажеш, на самоті
я тут пропадаю.
Після смерті моєї доньки
Життя більш не знаю.

Знаю, тільки доробити
Треба те, що начав,
А для того треба жити,
Щоб світ труд побачив.

Труд не важкий, особливий —
Не усім під силу:
Вірші, пісні некрикливі,
Таки серцю милі.

Цілій вечір, цілу ніч
Болить в мене серце…
Життя коротке, немов мить,
Не хочеться смерті.

Ось тому то я пишу
Вірші серед ночі,
Від того, що поспішаю
Сказати те, що хочу.

Хочу я, щоби життя
Не боліло болем,
А відходило в буття
І творило долю.

У передмові  він одзначив: “Читач може замислитися над питанням: чому тут, на Берестейщині, я пишу українською мовою? Тому що ця мова — моя рідна, мова моїх батьків та родини, мова мого села. Інша справа, що ми ніколи її не вивчали, тому вона збереглася лише як мова усного спілкування. Моє самоусвідомлення сформувалося в часи перебудови, коли відкривались різноманітні громадські організації. Потім — поглиблене вивчення історії краю різних дослідників: мовознавців, етнографів… Але головним аргументом для мене залишається присутність на кожному кроці нашої говірки, нашої мови”.

  • 24
    Поширили:

1 thought on “Арсен Тетерук. Заповіт”

  1. Володимир Дмитріюк сказав:

    Вічна память дорогому землякові!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *