Байки Кароля Жери: Мазур на проповіді

275 років тому, 1 вересня 1743 року, народився незвичайний польський письменник Кароль Антоній Жера. Завдяки публікаціям двох варіантів рукопису його книги “Vorago rerum. Торба сміху. Горох з капустою. Кожен пес з другого села” підготовлених у різні часи Зигмунтом Глогером і Казимирою Жуковською широке коло сучасних читачів може насолоджуватись давнім гумором та сатирою. В них як в дзеркалі відобразились особливості людської натури і тогочасного побуту. 

Місцем народження Кароля Жери стало підляське село Тварогі Випихі, що розташовано на північний захід від надбужанського Дорогичиня. Місцевість ця цікава тим, що тут находиться група шляхетських застінків які поєднані спільною назвою Тварогі, в яких відображено назви різних етнорелігійних груп: Тварогі Рускє, Тварогі Ляцкє, Тварогі Мазури. Є ще й Тварогі Тромбніца. Найдавніших з усіх є Тварогі Рускє в яких в судячі з усього жили руські бояри. Який склалася їх доля маловідомо. В 1664 році ще згадувалась порожня волока, на який колись знаходилась одна з найдалій висунутих на захід православних церков. В ХVI столітті один з жителів Тварог Ляцьких мав прізвище Севрюк. На початку ХХ століття в цьому селі мешкало десять православних. Нині в Тварогах і навколо жителі розмовляють польською говіркою, але їх цілком справедливо можно вважати селами мазовецько-підляського пограничча.

Шляхетський рід Жерів користався гербом Дубно. Усього у кількох кілометрах від Тварогів знаходиться група сіл з назвою Жери Бистре, Жери Чубікі, Жери Піляки, які, очевидно, були їх родивим гніздом.Доля Кароля Жери тісно пов’язана з луцькою д’єцезією, до якої належав центр Підляського воєводства – Дорогичинь. В 1754 році Жера потрапив на навчання до місцевого єзуїтського колегіуму. В 1764 році став монахом в пинському францисканському монастирі. Тут же, в Пинську, відправив 15 серпня 1768 року своє перше богослужіння. Тож книга дуже пізнавальна з точки зору регіональних студій. Цікаво, що, шляхта з Тварогів відділяла себе від мазурів і любила собі над ними пожартувати. Як? Десь так, як описано це у “Торбі сміху”:

Мазур на проповіді

У нас на Підляшші є байка про Мазурів, як одного разу один із них, усвідомлюючі, що на початку світу Каїн, син Адама, убив свого брата Авеля, і, перебуваючі в костелі на проповіді, почув, як священник помилково править: “Вбив Авель Каїна”. Тоді Мазур як крикне з великою радістю: “От добре, так йому і треба, бо той Каїн раніше забив Авеля!”

  • 1
    Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *