Берендичі під Пинськом

Віктор Місіюк, Культура
24/03/2020, Leave a comment

В 1158 році околиці Пинська з’явилися грізні вояки – берендичі: “воеваша Берендичи около Пиньска и за Припѣтью“. Хто вони такі і чому з’явилися на Пинщині? Чернігівський князь Ізяслав Давидович три рази займав київський престол. Коли він опинився на ньому вдруге він організував похід на турівського  і пинського князя Юрія Ярославича з метою забрати у нього князівство для іншого представника династії Рюриковичів, Володимиру Мстиславичу. Похід закінчився невдало. Турів витримав осаду. А Пинськ союзники великого князя, берендичі брати штурмом наміру не мали. Очевидно, що їх сили для такого завдання не вистачало.

Літописне зображення берендеїв

Хто ж такі берендичі? Літопис знає їх ще під ім’ям берендеїв. У сучасного читача при згадці про берендеїв спливає в пам’яті казковий персонаж з творів Василя Жуковського чи Олександра Островського. Але ясності од того більше не стає. І учасники походу на Пинщину в 1158 році, могли б лишитись безіменими якби не історичний випадок. В 1159 році році берендеї зрадили великого князя і запропонували союз волинському князю Мстиславу Ізяславичу, який започаткував волинсько-галицьку династію Мстиславичів: “Бысть же лесть въ Берендичихъ: творяхуть бо ея ѣздячи бится къ городу,  а снашивахуться рѣчьми межи собою. Сему же началници быша: Тудоръ Сатмазовичь, Каракозь Мнозовичь и Карасъ Кокѣй “: яли бо бяху въ зажитыи Кузму Сновидича съ трокомъ и послаша трока Кузмина ночь напсавше ему. свое знамение рекше ему иди у Бѣлъ городъ ко Мьстиславу и молви ему тако: въ насъ ти есть, княже, и добро и зло; аже ны хощеши любити, якоже ны есть  якоже ны есть любилъ отецъ твой, и по городу ныдаси по лѣпшему, то мы, на томъ отступимъ отъ Изяслава“. Мстислав виконав їх умови і за підтримкою союзників зайняв київський трон. З моменту походу на Пинськ минуло дуже мало часу, а своє давнє лідерство над берендичами згадані “ліпші мужі” підтверджували особистим знайомством з батьком Мстислава Ізяславича. З імен видно, що берендеями керювали Тудор Сатмазович, Каракоз Мнюзович і Карас Кокей. Їх особисті імена, імена батьків за походженням тюркські. Єдиний вийняток – Тудор, що дає підставу дослідникам вважати, що до еліти кочовиків проникло християнство. Відомо, що на межу степу і лісостепу в місті Юрієві для кочовиків була створена в ХІ столітті спеціальна єпархія. В наступному столітті союз руських князів зі степовиками стане причиною монгольських походів на Русь.

 

  • 22
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *