Берестейська унія. Погляди Бенедикта Гербеста

Віктор Місіюк, Культура
20/07/2021, 1 Comment

Ідеологічних батьків Берестейської церковної унії немало. Після Флорентійського собору про неї згадували що певний час. Але варто звернути увагу на тих людей, хто одними з перших почав пропагувати її саме в берестейському, далекому од флорентійського, варіанті. Такою людиною був Бенедикт Гербест, якого за життя називали апостолом Руси (він був причетний до переходу в католицизм  кількох кальвіністських русинських шляхтичів). В 1583 році він зробив з трьох православних церков костели чим викликав конфлікт з перемишльским єпископом. Його разом із Петром Скаргою згадують як єзуїтів найбільш активних у питанні унії. Більше того, Олександр Сушко вважає, що саме Гербест першим звернувся до ідеї унії в щоденниках “Описання дороги”, опублікованих в 1566 році і присвятив йому працю “Предтеча унії”. Серед церковних ієрархів першим на реалізацію унії звернуввувагу учень Хербста луцький біскуп Бернард Мачєйовський. Влітку 1588 року з нагоди приїзду до Берестя вселенського патріарха до міста приїжджав Бернард Мачєйовський. Відомо, що разом з ним був Гербест.

Бенедикт Зелінський (Зелевич) (1531–1593) народився у с. Новому Місті на Львівщині. Використовував латинське прізвище Неаполитанець (виходець з Нового міста) і Гербест (зільний, трав’яний). Загалом опублікував сорок праць. Серед них підручник математики “Аrithmetica linearis” (1560), а також правила викладання наук в школі Діви Марії в Кракові (1559). Є автором кількох досліджень з математики та астрономії. Не менше чотирьох праць дослідника присвячені розгляду методики красномовства за Цицероном та аналізу промов античного аратора. Був ректором у  Львівській гімназії 1555-58, Маріавитський школі в Кракові в  1558-59 році, школі в Скерневицях 1559-61. В 1561 році став професором риторики Краківського університету. Викладав в Познанському університеті з 1562. Кардинал Гозій після новіціату в Римі вислав Гербста до першого заснованого ним в Річі Посполитій єзуїтського колегіуму в Брунсберзі (Браневі). Пізніше викладав у єзуїтських колегіумах в Пултуську, Мальборку і Ярославі.

Гербест був автором прешого катехизису польською мовою, праці “Nauka prawego chrzescianina”, опублікованої в 1566 році в Кракові. Про причини такого рішення писав що “Якби не потреба з огляду на єретичнїй яд, ніколи б того не зробив”.  Праця Бенедикта Гербеста під назвою «Benedicti Herbesti Neapolitani Сomputus (…)», уперше видана 1559 році пропонує не інкорпорацію православних до католицизму, а унію. Прийняття унії мало виконати ще одне завдання: компенсувати католикам втрати, завдані протестантами. Коли нунцій Калігарі в 1578 році подарував королю Стефану Баторію книгу про Флорентійську унію, монарх висловився про свою прихильність до справи церковної унії, а присутній при тому Гербест пообіцяв перекласти її руською мовою. В питанні перспективи існування православної церкви був налаштований досить агресивно, хоча й підкреслював, що православне духовенство більше схильне до діалогу з римо-католиками у порівнянні з протестантами. В 1586 році Гербест опублікував апологетичну історію церкви “Wiary kościoła Rzymskiego wywody y greckiego niewolstwa historya z kościelney diuzszey historyey , dla Rusi nawrocenia pisaney”, скеровану проти православної догматики. Того ж року вийшла праця скерована проти східніх християнських церков “Za wiarą kościoła Rzymskiego dowody przeciw Grekom y Ormianom”. У доберестейський період його вважали головним ініціатором католицької пропаганди на Руси.

1 thought on “Берестейська унія. Погляди Бенедикта Гербеста”

Залишити відповідь