Нереалізовані плани наполеонівського інженера

Віктор Місіюк, Культура
19/09/2021, Leave a comment

Як відомо до будівництва приступили після особистого візиту 7 жовтня 1835 року околиці Берестя імператора Миколи Першого. На реалізацію плану з бюжету Російської імперії призначено 4 мільйони рублів. Не дивно, що історик фортифікації Володимир Орлов, який знайомився з рішенням питань щодо будівицтва фортеці саме в такому вигляді, з такою долею міста вважає, що воно  було особистим проектом імператора. Імператор особисто заборонив лишати цивільне населення спочатку в центральній частині фортеці, а пізніше на прилеглих укріпленнях. Вибір, як виявилось, максимально руйнівного для архітектурної спадщини давнього Берестя проекта фортеці був не випадковим.  Імператор Микола І ще до свого помазання на царство з 1817 року був генерал-інспектором з інженерної частини. Директор інженерного департамента Карл Опперман був його наближчим помічнимом.  Саме його проект Берестейської фортеці 1 листопада 1832 року особисто правив, а після внесених коректив 30 березня 1833 року підписав імператор. Представлений проект був завершеною версією проекту, затвердженого ще 22 жовтня 1830 року. Для його допрацювання Опперман провів нараду з автором іншого проекту Берестейської фортеці – директором Інженерного корпусу Царства Польського Яном Маллетським. Справа була в тому, що Маллетський протягом багатьох років працював над проектами будівництва в Бересті фортеці. Остатанній з них був представлений в 1829 році. Тоді ж представив власний проект Берестейської фортеці Опперман. Імператор піддтримав свого улюблення. Серед іншого такому рішенню сприяли менші витрати, а також використання міських будинків до потреб фортеці. Заради справедливості треба згадати що над укріпленням Берестя Опперман замислювався з 1796 року. А план 1829 року часом називають спільним планом Оппермана і Маллетського. Загалом план Маллетського був не тільки альтернативним, але й відправним у пізніших проектах Берестейської фортеці.

Портерет імператора Миколая Першого

Ким був колега і конкурент Карла Оппермана інженер-генерал Маллетський? Жан Батист Малле народився 27 листопада 1777 року в Марселі. Закінчив Школу військових інженерів в Метці, Інженерний корпус. Учасник італійської, германської, голандської військових компаній. Під час першої польської компанії в битві під Ейлау потрапив в російський полон з якого був звільнений після підписання Тильзитського миру. 16 березня 1808 року як шеф батальону в чині майора був зарахований до війська Великого герцогства Варшавського. В грудні 1808 року призначений генеральним директором польського Інженерного корпусу. В 1807-09 роках розробив план фортифікації Варшави, а також створив плани укріплення Замостя і Модлина. Керював будівництвом чисельних мостів на Сані, Вепрі і Бузі. В складі військ Варшавського герцогства брав участь в австрійський компанії, за що був нагороджений орденом Віртуті Мілітарі. З 31 березня 1810 року полковник. Керював будівництвом фортець герцогства. За заслуги у фортифікації і підготовку військових інженерів в березні 1812 року Малле нагороджений орденом Гонорового легіону. В складі військ Великого герцогства Варшавського в 1812 році був сформований Польський корпус, який через місяць після створення отримав назву п’ятий армійський корпус.  Командування інженерами корпусу доручено полковнику Жану Батисту Малле де Гранвілю. Брав участь в російський компанії. За битву за Смоленськ нагороджений званням офіцера ордену Гонорового легіону. В жовтні 1812 отримав золотий хрест Віртуті Мілітарі. Жан Батист був молодшим братом бригадного генерала Клода Франсуа  Малле, який вніч на 24 жовтня 1812 року підняв в Парижі атинаполеонівське повстання. 19 жовтня 1813 року в битві під Лейпцигом, яка отримала назву “битва народів”, Жан Малле потрапив у полон.

План Модлинської фортеці Жана Малле

З серпня 1814 року продовжив службу в війську Царства Польського. Вже 1 листопада 1814 року підготував великому князю Костянтину звіт про стан фортець Царства Польського, який став остновою для майбутнього плану будівництва і модернізації польських фортець. З січня 1815 року в чині полковника. 29 истопада 1815 року підвищений до бригадного генерала. В наступному році спланував Модлинську фортецю. 14 жовтня 1816 року імператор Олександр Перший ввів бригадного генерала і директора Інженерного корпусу Івана Хрестителя Малле або Маллета  у шляхетство Царства Польського, дозволив взяти прізвище Гранвіль-Маллецький (Малетський) і герб “Бастіон”. Через нове прізвище пізніше його часто почали вважати поляком за походженням. В тому ж році нагороджений орденом Святої Ганни другого класу.  В 1820 році за модернізацію фортеці Замостья, яка після того стала однією з найновочесніших у Європі, нагороджений орденом Святої Ганни першого класу.  В тому ж році нагороджений орденом Святого Станислава другого ступеня. В квітні 1824 року як начальник Інженерного корпусу вніс корегування до проекту Августовського каналу. Нагороджений за будівництво самого каналу Святої Ганни першого класу з імператорською короною. В 1830 році нагороджений гоноровим знаком “20 років безнаганної служби”. З 5 липня 1830 дивізійний генерал. Високу оцінку дав Яну Маллетському намісник Царства Польського, великий князь Костянтин Романов.

Бастіон. Герб родини Гранвіль-Маллетських

З початком повстання 1830 року виїхав з Варшави разом із великим князем. Арештований повстанцями. Призначений на стару посаду. Став генерал-картирмейстром і керівником комітету артилеристів і інженерів. З 28 лютого 1831 знову лишається лише начальником Інженерного корпусу. Учасник оборони Варшави. Після її заняття російськими військами лишається в місті і присягає на вірність російському імператору. З 7 вересня 1832 року генерал-лейтенант російської армії. Йому було доручено будівництво Кронштадських фортів. В 1837 році повернувся до Царства Польського. Помер 30 серпня 1846 року.

План Августовського каналу, підписаний генералом Яном Маллетським

На військових навчаннях 1823 року польські сапери здивував імператора Олександра Першого швидким зведенням через Буг понтонного мосту. Такий результат можна вважати однією з заслуг начальника Інженерного корпусу, який славився зведенням мостів ще до того, як потрапив на російську службу. А вже в кінці року Ян Маллетський  представив 23 грудня 1823 році наміснику Царства Польського, великому князю Костянтину Романову план будівництва Берестейської фортеці. Навколо міста мали бути збудовані оборонні казарми і камінна стіна. На Кобринському передмісті великий бастіон з казармами всередині. На Муховецькому острові, який примикає до Кобринського передмістя мав появитися горнверк. А на Волинському передмісті горнверк, навколо давнього замку, мав бути зміцнений кронверком з двома демімонами. За Бугом планувалося передмостове укріплення з п’ятьма люнетами і батардо. План передбачав будівництво укріпленого табору між Берестєм і Тересполем. Гарнізон мав складатись з 10900 вояків. Судячі пропозиція Маллетського  була одним з найбільш м’яких варіантів, усі укріплення мали зводитись в традиційних місцях, на місці застарілих. В результаті його реалізації місто постраждало б мінімально. План був реалізацією концепції польського генерального квартирмейстерства з 1818 року, разробленного генералом Маллетським. Згідно з ним Берестейська фортеця мала бути центральною в другій лінії оборони Царства Польського.

З пояснювальної записки до плану Берестейської фортеці Яна Маллетського 1827 року

В 1827 році Маллетський представив великому князю два модернізованих плани Берестейської фортеці, змінив конфігурацію укріплень на центральному острові, замість укріпленого табору запропонував будівництво фортів на Кобринському передмісті. Мали бути збудовані три мостових прикриття і 17 окремих люнетів. “З точки зору сухопутних і водних шляхів сполучення, місто Бересть бездоганне, це великий вузол, і нашим завданням є всіма способами зробити так, щоб розв’язати його було як мога складніше усім, хто схоче його захопити,” – написав Ян Маллетський в пояснювальній записці. Але начальник артилерії і ніженерних військ Західного округу вважав, що такий план недостатньо сповнює очікування і направив на допрацьовування. Коли через два роки проект був модернізований йому довелося конкурувати з проектом директора Інженерного да Будівельного Департаментів Карла Оппермана. При тому реалізувати останній початково передбачалося силами фахівців Царства Польського. Керювати створеним у 1830 році будівельним комітетом Берестейської фортеці був призначений генерал Ян Маллетський. У його роспорядження якого скеровано 1000 саперів, 7000 солдатів і 1000 коней. Плани зірвало повстання 1830 року. Повстанські війська, для яких контроль за містом мав стратегічне, хоча й дійшли до міста штурмувати його не наважились. Не допомогли й саперні навики польських інженерів. В свою чергу, загроза з боку повстанців остаточно переконало російського імператора збудувати в гірлі Мухавця потужну фортецю не так, як задумував наполеонівський інженер, а коштом знищення будинків і виселення жителів Берестя.

Залишити відповідь