Берестейський борщ. “На Коляду обізатєльно варили”

Віктор Місіюк, Культура
27/12/2019, 1 Comment

У видавництві львівського інституту українознавства з’явилася книга “Тексти про борщ”, яка втілила ідею відомої дослідниці Наталі Хобзей. Збірка діалектних записів репрезентує суцільні цільові тексти-розповіді про приготування традиційного українського борщу та фрагментарні, дібрані з принагідних розповідей інформантів різного віку, здебільшого жіноцтва. Мовне багатство представлене передусім на лексичному рівні – у назвах різновидів борщу, його складників, способів приготування тощо, а також ілюструють особливості говірок на морфологічному й синтаксичну рівнях. Упорядники переконують, що збірник є новою сторінкою в діалектній текстографії. Записи експлораторів із різних регіонів дають змогу досить повно представити не лише особливості приготування борщу – кулінарної страви, яка стала одним із маркерів українства, а й її обрядову значущість. 

Відомий письменник, історик за освітою, член НТШ, уродженець села Мисятичі Пинського району Федір Одрач у свій час звернув увагу на значну різницю в культурі пинчуків і переселенців з Новогрудчини. Серед іншого на особливості кухні: “У поліщука почесне місце відведено борщу: борщ першим подається на стіл. А в колоденців (жителів села Колодне Столинського району, які переїхали сюди з Понімання) популярніший ячмінний суп з картоплею“.

Володимир Горось з членами творчого об'єднання "Спориш"

Володимир Горось (на передньому плані) поряд з автором мелодії до вірша “Тут Батьківщина” Арсенієм Тетеруком (третій зліва).

В книзі є п’ять прикладів західнополіських говірок. Один з них з села Величковичі Каменецького району Берестейської області. Про традиційне блюдо розповідає місцевий уродженець, автор вірша “Тут Батьківщина“, український поет Володимир Горось. Запис зроблено відомим діалектологом Григорієм Аркушиним. У львівському виданні  фонетична транскрипція текстів з метою розширення читацькрї авдиторії спрощена та максимально уніфікована. Ми маємо можливість з невеликими змінами (описаннями невербальної мови респондента) познайомити з оригінальною транскрипцією розмови, максимально інформативної з точки зору мовознавства:

“йак ва|рили? / йо|го шче´ǐ то|п’іру в´нас |варʹат / ну вже моло|дʹош йі|йі не´|варит / а´ста|рийі |ето / ко|лʹадʹіǐ боршч |ето би|ла / е / та|к’іǐ боршч шо йо|го на´|колʹаду об’і|затʹелʹно ва|рили / |ето з|начит кар|тошка / су|шони гри|бие і´сеи|ледецʹ // ну´ǐ там шче |перчик |может битʹ / вун та|к’іǐ полу|чавсʹа / еа / чутʹ´чутʹ к’ісло|ватенʹк’іǐ / і´|ето // то йо|го / е / шче´ǐ |посʹлʹе сʹв|йата |йіли бо / рʹізд|во о|бично зи|мойу / то / над|в’ір |винисут / надво|рʹі |холодно  / і´|в’ін там вже за|мерзне / по|том йо|го розогри|ва:ли і шче´ǐ по сʹвйат йо|го не´|дужо ва|рили / то´та|к’іǐ боршч / боршч і´ку|тʹа  |ето би|ли нʹеот|йемлʹіми та|к’ійі б|лʹуда на / на´|колʹаду //”

Скарби українських говорів: тексти про борщ / Відп. ред. Н. Хібеба, В. Лєснова; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2019. 320 с. (серія “Діалектологічна скриня”).

1 thought on “Берестейський борщ. “На Коляду обізатєльно варили””

Залишити відповідь