Берестейський маніфест

ПроСВІТ, Культура
08/09/2020, Leave a comment

Правило “історію пишуть переможці” діє далеко не завжди. Одним з прикладів є історія Північної війни. Хоча Швеція її програла події пов’язані з діяльністю антишведської коаліції далеко не завжди були підняті на щит, прославлялись наступними поколіннями. Саме так сталося з Берестейським маніфестом 1705 року. Даремно шукати дату його прийняття в популярних виданнях, або хоча б копію в берестейських музеях. Для цього доведеться заглянути до польських чи німецьких бібліотек. 

Король Август ІІ Міцний. Битва під Калішем (1706 рік).

Протягом історії найбільше місто Берестейської землі неодноразово ставало місцем регіональних, міжнародних подій. З війн XVII століття Бересть вийшов з поважними втратами. Але за кілька десятиліть місто відбудувалося. Влітку 1705 року Бересть приймав королівський двір, який розмістився тут, за словамі історика Олександра Пшездзецького, на все літо. На той час в Річі Посполитій склалася унікальна ситуація. З’явилося два короля. Частина шляхти обрала собі нового монарха – Станислава Лещинського. Інша лишалась вірною саксонському курфюрсту, королю Августу ІІ-у Міцному. Почалася громадянська війна. В червні 1705 року до Берестя з’їхалися прибічники короля Августа ІІ. Того ж місяця тут була невдала спроба помирити литовських гетьманів Сопігу і Вишневецького. Шведський наступ змусив саксонські війська і сандомирську конфедерацію відступити на територію Великого князівства литовського, де її головним представником був лідер антисопіжинської коаліції гетьман великий литовський князь Михайло Вишневецький. Цікаво, що на час прийняття Берестейського маніфесту гетьману було 25 років. В Бересті сконцентрувалися головні війська вірні Августу ІІ. Однією з причин була просаксонська позиція місцевих магнатів. Другою – наближення союзних саксонському курфюрсту російських військ.

гетьман Михайло Вишневецький у молодому віці

11 липня у військовому таборі який стояв між містом і селом Річиця учасники з’їзду прийняли маніфест. Документ отримав назву “Маніфест Берестейського двору”. В дійсності назва була дещо іншою, довщою – Manifest Stanów Rzeczypltey cum renovatione sacrorum vinculorum konfederacyey sandomirskiey in absentia J. K. M. w Brześciu Lit. 11 lipca 1705. Цікаво що прийнята вона від імені усієї Річі Посполитої і усіх верств її населення. Маніфест застерігав проти жахливих наслідків договору зі Швецією та визнавав всіх прихильників Варшавської конфедерації ворогами батьківщини.

Головував на з’їзді маршалок сандомирської конфедерації Станислав Денгофф. Августа ІІ в країні не було, він находився в Саксонії. Манфест підписали Станислав Денгофф, Станислав Корибут Вишневецький, Михайло Корибут Вишневецький, Матвій Радомицький, Олександр Радомицький, мазовецький воєвода Станислав Хомутовський, мінський воєвода Володислав Юзефат Сопіга, Кароль Станислав Радивил,  Маркіян Волович, Ян Шембек, Рейнольд Казимир Садовський і інші.

гетьман Михайло Вишневецький

Повторний (він носив саме таку назву, вторинну стосовно Берестейського) антишведський маніфест скерований проти прошведського короля Станислава Лещинського був прийнятий в Тикочіні в жовтні 1705 року. Берестейський маніфест, маловідомий сучасним дослідникам, сприяв особливому ставленню учасників війни до Берестейщини. Протягом літа 1705 року Берестейський воєводством вкотре закріпився образ головної фортеці прибічників короля. Тим більше, що находились замки князя Михайла Вишневецького, останнього з представників відомого роду, в Каролині під Пинськом і у Жабері на Ясельді. Для їх розгрому в регіон в 1706 році прибули головні шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ з усіма налідками військової руїни на наступні десятки років.

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *