Берестейські кантоністи

200 років тому помер генерал, якій підняв в Річі Посполитій повстання, назване на його честь. Повстання Тадеуша Костюшко, як і пізніші шляхетські повстання будуть асоціюватися з косинерами. Їх поява була пов’язана не тільки з бажанням селян прийняти участь у боротьбі за державу, або як бувало у феодальних війнах в бажанні прийняти участь у добиванні розбитого противника, вона виникла з стратегії, обраної Костюшком на створення масової сучасної армії. Велику роль мали зіграти в цьому органи самоврядування – Комісії порядку.

Одна з них була створена 9 травня 1794 року в Бересті. У відозві “До громадян Берестя і Кобриня” Костюшко подякував землякам-берестейцям, бо ж він походив з берестейського роду Костюшків Сехновицьких, за їх громадську позицію і за розуміння того, що до повстання не носить обмеженого конфесійного характеру, а саме, за вибір до її складу осіб “греко-східного обряду”.

В літературі трапляється інформація про те, що гарнізон Берестя складався з 2449 вояків, з яких переважна більшість (тобто не менше 1,5-2 тисячі) була кантоністами. Їх набором до війська було обов’язком Комісії порядку. Хто ж такі кантоністи і яку роль зіграли вони в історії повстання?

Згідно з пруським досвідом територія Річі Посполитої була розділена на військові округи, кантони, в яких почали набір рекрутів. При покликанні до війська мали уникати примусу, кожен “дим” (тобто господарство як податкова одиниця), який виставляв рекрута, звільнявся з половини панщини. 

Кантоністів мали висилати до корпусів першої лінії для поповнення. З решти формувати батальони міліції під командуванням повітових генерал-майорів. Генарал-майором Берестейського воєводства був призначений Матвій Франковський, полковником берестейської міліції став уродженець Берестя Михайло Пашковський. Згодом полковник Пашковський зібрав під своїм командуванням 500 вершників і 500 піхотинців, з якими 1-2 вересня прибув до Варшави. Скільки з них було кантоністів сказати, поки, складно.

Усього через пару тижнів після створення берестейської комісії, в кінці травня 1794 року, в Бересті вже зібралося 600 кантоністів. Оглянув їх генерал Якуб Ясинський відзначив, що берестейські рекрути “люди цілком добрі, а коні добірні”. Чисельність посполитих новобранців продовжувала рости. І надія на них у керівника повстання була велика. 

Результат пошуку зображень за запитом "Kosciuszko portret"Зрештою, кількох літніх місяців вистачило для того, щоб стали очевидними існуючи проблеми. 12 вересня 1794 року згадав берестейських кантоністів Тадеуш Костюшко. Він пише, що з 500 рекрутів до обозу під Мокотовом добралися 372, решта по дорозі втекли. В тому ж листі проглядає одна з причин такого ставлення, важка фінансова ситуація: “Ті, хто лишився отримали тільки по злотому … Де зібрані гроші?” Крім того новобранців треба було підготувати, а зробити це було складно хоча б через те, що бракувало елементраного – мундирів і зброї. Тому-то у війську з’явилася маса селян у власному вбранні, яку доводилось озброювати сокирами, косами, піками … . Хоча, проти рушниць та гармат така зброя була поганим аргументом. 

Тому й у інших випадках берестейські рекрути зарекомендували себе як дезертири … . Генерал Орловський писав про те, що 26 вересня до нього прибув підполковник Броньковський з чотирма офіцерами, які забрали з Берестя 380 кантоністів, а на марші до Варшави “втратив” 220 з них. Генерал наказав арештувати підполковника і офіцерів і вислав їх до “комісії” … .

Пов’язане зображення

До того, як стало зрозуміло, чого варта погано озброєна селянська маса командування все ще покладалося на неї. 13 серпня Тадеуш Костюшко з Мокотова написав відповідь на лист генерала Кароля Сераковського, написаний під Березою в якій, серед іншого, підкреслив: “Корпус свій чим хутчій зміцнюй конними і пішими кантонистами, як з Берестейського воєводства, де частина вже зібрана, так і з інших”. 

Сталося так, що саме до корпусу Сераковського була втілена частина кантоністів, яким судилося взяти участь в битві під Тересполем. Олександр Суворов завдяки берестейським міщанам дізнався де знаходяться броди на Мухавці і Бузі, вранці 19 вересня 1794 року зміг впритул підійти до нього з флангу, позбавити його можливості використати міські укріплення і артилерію і атакувати … . В результаті бою Серковський втратив усю артилерію і велику частину війська. 

На початку вересня I-й лінійний варшавський муніципальний батальйон створений полковником Яном Чижом (1754-1843), сином берестейського підчашого, який він в червні передав під командування Ксаверію Круликовському, прийняв у свій склад 150 берестейських кантоністів. У батальона не було мундирів для новобранців. Зрештою, поповнення було втрачено в битві під Тересполем, де кантоністи розбіглися. До ІІ-го лінійного муніципального варшавського батальйону до початку вересня передано 300 берестейських кантоністів, яких знову ж таки не було в що вдягнути. Новобранці також розбіглися в битві під Тересполем. Пов’язане зображення
Берестейські кантоністи справді могли розбігтись, додавши суворовським військам слави переможців великої кількості противника. Або ж вони могли бути знищені в бою і пізніше не враховані, для того, щоби применшити значення небажаної поразки. 

Так чи сяк, а берестейські кантоністи були помітним фактором, який впливав на хід повстання Тадеуша Костюшко, дослідження історії яких допомагає описати перший історичний досвід участі жителів Берестейщини в масових війнах індустріального суспільства. 

1 thought on “Берестейські кантоністи”

  1. Сповіщення: Вибранці – ПроСВІТ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 thought on “Берестейські кантоністи”

  1. Сповіщення: Вибранці – ПроСВІТ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *