Бересть. Оригінальне ім’я

Навесні 2019 року з’явилася книга Анатолія Гладищука “Res publica” з серії “Замок Берестейський”. В кожній з книг автор піднімає проблему офіційної назви центра Берестейського Побужжя. Розглянув низку джерел автор робить висновок про те, що щонайменше до Люблинської унії в діловодстві використовувалась  питома традиційна назва міста:

Як видно Бересть до кінця ХVI століття не зраджував своєму імені, що так намагаються приписати цьому періоду іноземці, ні своїй рідній руський мові. І документи є тому незаперечним доказом” [с.36].

З часом ситуація змінилася, з’явився викривленний варіант історичного ім’я, який у часи Російської імперії отримав офіційний статус :

Значить ця придумка-скажена назва нашого давнього руського міста більш пізня, яку нам дружньо і вперто вручили в спадщину, звичайно сусіди-держави, не вникаючи ні в топонімичну, ні в мовну суть чужої їм назви, загалом-то, назви слов’янського міста, яка до того ж для європейського вуха звучало чуждо. Безсовісно політизована історична спадщина, од якої ми не в силах позбутися і до 1000-літнього ювілею міста, яке носить таке ласкаве і оригінальне ім’я – БЕРЕСТЬ. Сумно од цієї історичної і тупикової безвиході” [с.48].

Автор книги пропонує оригінальну гіпотезу того, як у назви з’явився додаток “Литовський”. Сталося це не зразу і було пов’язане не з унією Великого князівства литовського і Королівства Польського, а з внутрішнім адміністративним поділом:

Каменець, оснований на ріці Лісній, або правільніше Льсні, руським володимиро-волинським князем Володимиром Васильковичем, тісно примкнув до літописної Литовської землі і увійшов до складу Троцької судово-адміністративної округи. З тієї ж причини він і почав називатись Каменець Литовський як складова частина Литовської землі. Вже пізніше це вподобане визначення, додане до назви давньоруського міста Каменця, без найменших на те юридичних, територіальних, етнічних або інших підстав перенесуть на Бересть, щоб перейменував місто в Брест-Литовськ, заглушити його давньоруське походження і приналежність. Ніяких інших об’єктивних причин цьому топонімічному абсурду, породженому політиками і завойовниками, не знайдете, бо їх просто нема” [с.15].

Професор Гладищук розглянув один з перших російських документів, в якому назва міста над Бугом вже відрізняється од оригінальної:

Бересть тут називається Бресть, може від того, що московський посол, спілкуючись з офіцерами під Берестєм, частіше чув польське Brześć, чим збережену тоді у місцевого наслення рідну руську назва Бересть. Можливо, цим московитяни хотіли підкреслити, що йдуть відвоювати польське місто, яким вого не було, виправдовуючи свої агресивні наміри” [c.118].

Все сказане справедливо з врахуванням того, що книга Анатолія Гладищука призначена для російськомовного читача і якщо йдеться про мову Берестейщини, має певні недоліки. Без відповідної транскрибції,  рос.”Бэрэсть”, до якої автор звертався у першій книзі, читач може читати давнє [Бéрест’] чи [Бéрест’е] як [Б’ер’éст’йе]. Раніше такої проблеми не було, бо в російському діловодстві не дотримувались фонетичного принципу, але нині читач прочитає так, як написано. Зрештою, кожен в крок на шляху до істини вартий уваги:

До 1655 року в Річі Посполитій, в основному через польськомовні офіційні документи  і розмовну мову ополяченої місцевої шляхти польське Brzeście все частіше в місцевих документах почало вживатись поряд з руським Бересть, при чому останнє поступалося пріоритетом польському Brzeście. … Звичайно, про все це можно з легкістю забути. Але чи варто?! Брестів в Європі сьогодні три, а Бересть був єдиним, рідним руським і неповторним. То ж чи варто?!” [с.128].Культура потребує захисту і опіки й такі інструменти є: заяви, критика, громадський контроль … До прикладу, щодо назви Київа, Центр «StratCom Ukraine» разом із міністерством закордонних справ з 2018 року розпочало компанію #CorrectUA яка є формою контролю за некоректним вживанням назви столиці в світовій пресі. Все більша кількість країн використовує традиційну назву Кyiv в аеропортах, на картах, в офіційних документах, хоча в період стандартизації панував іншомовний варіант.

Найліпшим способом збереження мовної спадщини є активна практика. Шануймо Бересть, пізнаваймо Бересть, кажімо Бересть, пишімо Бересть. 

  • 42
    Поширили:

2 thoughts on “Бересть. Оригінальне ім’я”

  1. Paulina сказав:

    Чи кажуть теперь берестюки “Бересть”? Чи можня на гулицях, на ринку таку назву почути?

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Хто живе в Бересті, в того в ходу місцеві топоніми: Лиса гора, Каменецька шоса, на Болоті, Адамково, Київка, Шпановичі, Сади, Порт і т.п.. Інтелігенція говорить. Бересть більш в ходу на селі: “їздила до Берестя”, “була в Бересті”, “Берестицька шоса”, “Берестейський хліб”. Хто пройшов школу, то вже в мові повно русизмів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Бересть. Оригінальне ім’я”

  1. Paulina сказав:

    Чи кажуть теперь берестюки “Бересть”? Чи можня на гулицях, на ринку таку назву почути?

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Хто живе в Бересті, в того в ходу місцеві топоніми: Лиса гора, Каменецька шоса, на Болоті, Адамково, Київка, Шпановичі, Сади, Порт і т.п.. Інтелігенція говорить. Бересть більш в ходу на селі: “їздила до Берестя”, “була в Бересті”, “Берестицька шоса”, “Берестейський хліб”. Хто пройшов школу, то вже в мові повно русизмів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *