Вберегти від моральної засухи

Мешканець села Бутейки Сарненського району Рівненської області пан Петро Макаренко зробив спробу укласти словник середньополіської бутейської говірки. Так з’явилася, звичайно, зовсім не академічна, але вельми цікава книжка “Відлуння сивої давнини, або Слово про слова” (упорядник і редактор – М.Д.Півницький; видано в Луцьку в друкарні “Волиньполіграф” 2018 р.). Профінансував видання молодий місцевий підприємець Василь Колдун. Укладач і упорядник зі зрозумілих причин “частково відійшли від канонічних вимог до укладання словників”, зазначивши, що “основне завдання вбачали в тому, щоб зафіксувати хоча б те, що якимось дивом ще збереглось і залишилось нам у спадок від предків… Словник – це лише спроба вберегти від моральної засухи народну говірку”. 
А скільки таких словників можна було б укласти, скільки унікальних діалектних слів удалося б уберегти від забуття… .Світлина від Юрія Громика.

“Гой, окоче бало сєє, де-й скулєкі прикінулос, да в якеє времнєчко і докуль дьеялоса, жадной душейци на паметь моть топер не набежит і уньокі-во не надица зарекі нихто теє і поменути. Да-й цьо ж баялі люде у казаньнях про колісь, шо векі тиє булі неіменно в моцко-крепейской далінье, шо аж-ну! Мельдоваліса людкі тиє, одо, тодье русінами, а туліліса келє моцко збитого і велікого плємня слав’янського. Де-й одьонком правунку да ладунку малі кулкеє животьтє у братовнье всьема родами. Бо ж сварою да скопом уся їхняя житка од веков удьеяласа”.

То початок уміщеної в книжці “Бутейськеї биліни”, який у перекладі українською літературною мовою подано так: “Ой, коли це було та звідки взялося, та в які часи і до яких пір діялося, жодній душеньці на пам’ять, мабуть, тепер не прийде і ось зараз не надіється ніхто те й пригадати. Та-й це ж говорили люди в оповідях про минуле, що віки ті були у дуже далекому минулому, що аж-аж! Називались ті люди, отут, тоді русинами, а тулилися та трималися біля дуже цупкого і великого племені слов’янського. Та-й основою правління та порядку (ладу) мали дружнє, у братанні життя всіма родами. То ж у гурті та злагоді все їхнє життя віками протікало” (орфографію і пунктуацію збережено).

 
 
 
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *