Вдивляючись у обличчя давнього Берестя. Монастир василіан

Берестейський архітектор Олександр Невар, відомий реконструкціями архітектурних пам’яток, навесні 2019 року поділився власними графічними реконструкціями храмів старовинного Берестя. Слідом за святинями латинського обряду, з’явилася й пам’ятка східнього обряду християнства, де містилося славетне училище братів василіан. Будівля цікава тим, що після перебудови тут було підписано Берестейський мир.

Згідно з дослідженням І.М. Слюнькової  (“Монастыри восточной и западной традиций : Наследие архитектуры Беларуси” – М.: Прогресс-Традиция? 2002 . c. 460-461) фундатором василiанського монастиря в Бересті в 1629 р. був унiатський митрополит Йосип Руцький. Через два роки (1631 р.) на північому сході од кафедральної церкви Святого Миколая (де в 1596 р оголосили Берестейську церковну унію) i деяким оддаленнi від ринкової площі Берестя понад берегом річки, на вулиці, яка пізніше отримала назву Василiанської з’явилися дерев’яні церква i манастирский корпус Петропавлівського чоловічого монастиря. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Александра Пинчука.У другій половині XVIII ст. на місці дерев’яних будівель виникли кам’яна Петропавлівська церква i кам’яний двоповерховий монастирський корпус. Містобудівні вимоги формування вулиці визначили орієнтацію лінії монастирських будівель на північ, з виходячимi на вулицю головними фасадами. Таким чином, при відносно близькиому размішченнi до Свято-Мiкалаевскої божниці, Петропавлівська церква орієнтувалася до неї південною вівтарною частиною.Світлина від Александра Пинчука. Монастир увійшов до складу Литовської Конгрегації Святої Трійці Ордену василiан, неодноразово обирався місцем проведення генеральної капітули Ордену василіан. При монастирі існувала резиденція єпископа (розміщувлася між кафедральної Св.Микалаївською i Петропавлівською бажницями). Манастирскi корпус включав трапезну, 14 келiй, окремо розміщений бровар, поблизу знаходилось п’ятикласне училище. Поруч з монастирем, при кафедрі знаходилася дерев’яна богодільня, відновлена після пожежі 1755 р. на кошти уніатського Пинська-Турівського i Володимиро-Берестейського єпископа – Феафiла Годебськага. Культові, житлові i службові будівлі містилися окремо, не з’єднуючись переходами. Ансамбль уявляв собою мальовничу єдність двох храмів з системою монастирських i службових будівель. Останні за своїм зовнішнім виглядом мало відрізнялися від звичайної міської забудови Берестя.Світлина від Александра Пинчука.

Василiанська Петропавлівська церква відповідала загальним принципам архітектурної арганзациi церков (поєднання двохвежавага фасаду з варіаціями експресивних, ритмічно пульсуючих опукло-увігнутих форм планів було особливістю греко-католицької сакральної архітектури i стилістики віленського бароко в даному випадку). Божниця представляла собою безкупольну, безтрансептну трохнавову базилiку з хорамi, пресвiтерием у вівтарній частині, зкругленою апсидою i сакристиямi з обох боків. Однак, всупереч закладеним за задумом в стилістиці віленського бароко двохвежевого фасаду з багато декорованим фронтоном, реалізовано  спрощене безбашений оформлення нартексу. Оздоблення інтер’єрів була більш завершенним. Іконостасу не було, але були встановлені один великий i шість малих пазолоченних вівтарів. Церква в такому вигляді була освячена в 1788 р. (За іншими відомостями церкву повинні були терміново законсервувати “до кращих часів” і освятити ще в 1774 г.).Світлина від Александра Пинчука. Ймовірно з причини незавершеності будівництва підкреслювалась скромність фундації у зв’язку з політичною кризою в Речі Посполитої. Варто додати, що в цей же час василiани перебудовували кафедральну Свято-Микалаевську церкву, до того ж після касації в вересні 1773 ордену єзуїтів на підставі папського бреве (послання) про ліквідацію “Dominus ac Redemptor”, колишній Берестейський костел Ісуса i св. Казимира колегії єзуїтів був також переданий василiанам. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Александра Пинчука.Після початку будівництва Берестейської фортецi, василiани з усім рухомим майном перемістилися в Кобринський монастир, а Петропавлівська церква була перебудована на офіцерське казино (будівля офіцерських зборів), отримавши пізніше назву “Білий Палац». Ð¡Ð²Ñ–тлина від Александра Пинчука.

На початку ХХ ст. в трьохповерховій будівлі Білого палацу розташовувалися ресторан і більярдна, зал для глядачів з естрадою і сценою, бібліотека, два класи “офіцерської” школи (для дітей офіцерів), багато посадових i побутових приміщень. Будівлі пощастило вціліти в пожежі 1915 р. після здачі i підпалу російськими військами сфортеці i міста під час подій Першої світової війни. Пізніше в Берестській фортеці відбувалися мирні переговори між представниками Радянської Росії з одного боку, і представниками Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії – з іншого, під час яких 9 лютого 1918 був підписаний Берестейський мирний договір з Українською народною республікою і завершилися підписанням в Білому палаці 3 березня 1918 року мирної угоди з Російською республікою. Будівля постраждала під час Другої світової війни. Значні пошкодження були нанесені під час оборони Берестської фортеці в червні – на початку липня 1941 р.. У першій половині 1950-х колишня святиня була розібрана на будматеріали майже до фундаментів.Світлина від Александра Пинчука. До нашого часу збереглися лише підвали з фундаментами і частина зовнішніх стін, які виразно демонструють сакральний характер споруди (зкругления опукло-увігнуті форми первинного плану божниці до перебудови) з боку Музею оборони Берестейської фортеці. Консервація останків проводилася в 1972-м i поточному 2019 рр.. 

  • 38
    Поширили:

3 thoughts on “Вдивляючись у обличчя давнього Берестя. Монастир василіан”

  1. I. сказав:

    Е.Д. Квітніцкая был выбітным навукоўцам і заслугоўвае самай шчырай пашаны. Аднак яна не словам не поў словам не згадывала ані Руцкага, ані рынак, вул.Базыліянскую, не канцжнтравала увагу на арыентыцыі будынку іг.д. Думаю, што шаноўная Елена Дмітрыеўна была бы абурана, што ёй прыпісываюць даследавання іншай асобы, якую аўтар не палічыў магчымым згадаць.

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Автор довіряє авторитету членкора Інеси Миколаївни Слюнькової. Там і посиланнячко є.

      1. І. сказав:

        Што ж Вы шаноўную Елену Квітніцкую пазбавілі права адкрыўцы, замянілі яе на “члена – карэспандэнта” С.Слюнькову? Спадарыня Слюнькова безумоўна аўтарытэтная асоба, але без адкрыцця Елены Квітніцкай, ў яе працах Берасьце б не фігуравала. Да таго ж С.С. глыбока памыляецца, пішучы што нейкі ПРАВАСЛАЎНЫ манастыр быў перададзены аа.Базыліянам. А гэта не адпавядае рэчаіснасьці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 thoughts on “Вдивляючись у обличчя давнього Берестя. Монастир василіан”

  1. I. сказав:

    Е.Д. Квітніцкая был выбітным навукоўцам і заслугоўвае самай шчырай пашаны. Аднак яна не словам не поў словам не згадывала ані Руцкага, ані рынак, вул.Базыліянскую, не канцжнтравала увагу на арыентыцыі будынку іг.д. Думаю, што шаноўная Елена Дмітрыеўна была бы абурана, што ёй прыпісываюць даследавання іншай асобы, якую аўтар не палічыў магчымым згадаць.

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Автор довіряє авторитету членкора Інеси Миколаївни Слюнькової. Там і посиланнячко є.

      1. І. сказав:

        Што ж Вы шаноўную Елену Квітніцкую пазбавілі права адкрыўцы, замянілі яе на “члена – карэспандэнта” С.Слюнькову? Спадарыня Слюнькова безумоўна аўтарытэтная асоба, але без адкрыцця Елены Квітніцкай, ў яе працах Берасьце б не фігуравала. Да таго ж С.С. глыбока памыляецца, пішучы што нейкі ПРАВАСЛАЎНЫ манастыр быў перададзены аа.Базыліянам. А гэта не адпавядае рэчаіснасьці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *