“Весна” за стінами казарми

Віктор Місіюк, Культура
02/11/2021, 1 Comment

1848 рік називають “весною народів”, оскільки вона стала однією з перших національно-визвольних хвиль, яка прокотилася по старих монархіях Європи. При тому те, як того року виглядала атмосфера в Берестейський фортеці відомо порівняно мало. Може здаватись, що військова служба в ній виглядала як безтурботне гусарське життя. На щастя зберіглися спогади офіцера лейб-гвардії Волинського полку В.Юрлова, які розвівають ідеалістичні фантазії.

Берестейська фортеця на картині Мартина Залеського

Безпосередньо в поході імператорських військ на придушення венгерського повстання в Австро-Угорський імперії “волинці” не приймали: “Полк наш дійшов до фортеці в Бересті, де тримав караули і по закінченні війни повернувся в Оранієнбаум“. Берестейська фортеця була величезним артилерійським парком, а також немалою в’язницею. Кожне з яких вимагало постійного надзору, несення караулів, які були дуже обтяжливими навіть для офіцерів:

Фортечна служба наша в Бересті була тяжка і за воєнним часом сувора надзвичайно. Багато політичних арештантів утримувалось в цій фортеці, а в караул або на фортечні праці доводилось ходити через день, так що невдовзі нам був присланий на допомогу гренадерський Короля Пруського Фридриха Вільгельма полк, однієї з нами бригади. Ще на щастя 3-й батальон, в якому я служив, був розташований на форштадті, 4 версти од фортеці. Інші ж батальони стояли в самій фортеці, і тут життя офіцерам було зовсім погане, по-перше завжди на очах у начальства, і по-друге, по пробитті зорі запирали всі брами, і нікому неможна було зноситися з передмістями, крім самого коменданта. Самим ліпшим офіцерським караулом в Бересті ми вважали караул в Катинбурзькому військовому шпіталі. Це вісім верст од фортеці, і при тому серед чудових садів“.

покарання шпіцрутенами в російському війську

Дисципліна у військах панувала вкрай жорстока, палочна. Для одного з ротних командирів 3-го батальону щоденне покарання солдат було абсолютною нормою. Свідком чого був Юрлов: “під час Угорського походу, коли пороття солдат розгами і палками проводилось кожного дня, і на кожній днівці, і на дворі нашої квартири”.

Такими методами добивались од солдат вправності в муштрі і абсолютній покорі: “Справді в стройовому відношенні, полк шляхом жорстких покарань солдат був доведений до справді повної досконалості. Були в нас ротні командири, які давали солдатам по 700 розг і 300 палок“. Зрештою в Петербурзі Юрлов був свідком екзекуції, коли солдату було призначено 6000 (!!!) шпіцрутенів.

Дух караменої муштри був однією з найбільш впізнавальних рис абсолютистського правління Миколая Першого. Не варто забувати й те, що зіслання у солдати могло загрожувати кожному, хто чимось завинив перед царською владою.

1 thought on ““Весна” за стінами казарми”

Залишити відповідь