Весь перебитий, перекручений, як фарш

ПроСВІТ, Новини
29/08/2020, Leave a comment

Майстер музичних інструментів Андрій Шкльода (якій створював чудові віоли, арфи, клавесіни, скрипки), росповів журналісту Віктору Шукеловичу про те, як був арештований під час масових затримань в Пинську і з чим сутикнувся опинившись за гратами.

Майстру музичних інструментів карателі знівечили пальці, наступали ногами на шию і голову.
Били що є сил, заганяли шпильку під ніготь, викручували пальці, а потім викинули в коридор, щоб не забруднив кров’ю диван – так міліціонери змушували чоловіка зізнатися в участі в протестах в Пинську.
Майстер музичних інструментів Андрій Шкльода приїхав 10 серпня з свого села в Пинском районі в райцентр, щоб прикупити їжі і відвідати родичів. Увечері брат з дружиною проводжали його на автобус, а по дорозі повинні були зайти ще в магазин і купити ще дещо з продуктів. У центрі Пинська – на вулиці Кірова – до них несподівано під’їхав легковий автомобіль, номери якого були заклеєні. З машини вискочили люди в цивільному одязі і, не представившись, накинулися на чоловіків з кийками. Повалили їх на асфальт, заламали їм руки назад і скули наручниками.

“Я був у шоці. Думав, що, може, якісь бандити, розборки, і мене переплутали з кимось », – згадує Андрій Шкльода.
Після цього чоловіка повезли в легковику в відділення, а його брата забрала машина Державтоінспекції.
«Били і обзивали весь час. Місили на вулиці і в машині, але це були ще квіточки. Найстрашніше мене чекало в відділі, – розповів майстер. – Молотили, трясли, били руками і ногами, палицями, в голову стукали якимось коротким металевим знаряддям, важким, як кувалда. Перевернули обличчям до підлоги, один з силовиків затиснув мені ногами голову, а інший бив зверху – тюк-тюк-тюк – раз, може, 20 або навіть 30. Я думав, це ніколи не закінчиться ».
За словами Андрія, його били близько 10 осіб. Деякі були в формі ОМОНу. Вони твердили: «Це за наших хлопців».


Особливо боляче майстру було, коли били по наручниках. «Залізо впивалося в руки, кров текла, біль був нестерпним. Крутили пальці. Один заганяв мені під ніготь шпильку, якою плакати кріплять. Але інший сказав, щоб не займався порожнім. Кричали, що розстріляють. У кімнаті місили інших людей. Мені важко сказати, скільки, тому що у мене в очах миготіло жовте світло, а в вухах стояв гул. Молодий хлопець 18-річний плакав, що вони тепер будуть розстрілювати. І я теж щиро вірив тоді в це. Почав молитися і готуватися до смерті. А вони сміялися. Правда, удари тоді як би були слабші », – розповів Андрій Шкльода.
Як згадує, його в певний момент опанувало сильне почуття відчаю та безвиході, він був готовий до будь-якої розв’язки. «Там таке беззаконня панувало, що волосся дибки ставало. Гірше як на бойні, де б’ють свиней і корів. У мене все життя перед очима прокрутилася », – каже майстер інструментів.
Якщо хтось в кімнаті обурювався або намагався довести, що він не винен, його били ще сильніше. Андрій був весь закривавлений. Кров лилася з двох ніздрів і з підборіддя.
«У кабінеті був диван, так міліціонери боялися, що я їм забрудню диван і одяг, – витягли мене і кинули на коридорі. Наручників не знімали. Я лежав у калюжі власної крові », – розповів затриманий.
У коридорі один з ОМОНівців ставав затриманому ногою на шию і голову. Пізніше побитого підняли, так як він не був в змозі сам піднятися на ноги, і потягли в наступний кабінет. Там його поставили до стіни і почали перевіряти рюкзак.


«Вони кричали мені: бомж ти смердючий! У мене ж борода, так вони, напевно, подумали, що я священик. Ревли на мене: піп! Я мовчав, не відмовлявся, думав, що, може, менше будуть бити », – розповів майстер.
У чоловіка при собі були заощадження в доларах, відкладені, щоб остаточно розрахуватися за будинок, куплений в цьому році в селі під Пинском.
«Міліціонери як побачили гроші, то стали кричати, що це я везу долари на мітинг, щоб платити людям за участь в революції», – зазначив Андрій.
Потім затриманого потягли в тир – буквально кинули головою вперед. Кинули кілька вологих серветок і наказали: «Витирай рило! Добре витирай ». Ув’язнені також взяли Андрія за священика, зашепотіли: «Дивіться, дивіться, батюшку побили. Гаразд вже нас, але за що батюшку? »
У тирі було дуже багато людей – близько 200 чоловіків і жінок. Пізніше присутнім наказали сісти, так як не було місця для новоприбулих. Це були переважно випадкові люди, які йшли з магазинів або поверталися з роботи. Поруч валялися батони, помідори, ковбаса з їх сумок. На міліціонерів можна було дивитися. Той, хто піднімав очі, отримував чергову серію ударів.
«У тирі щось трапилося з дівчиною. Її винесли непритомного. Почалася якась метушня. Вони навіть немов подобрішали трохи … Міліціонери говорили потім, що та дівчина вчинила самогубство. Я подумав, що можуть вбити кожного і списати на самогубство. Там був один дідусь. Міліціонери думали, що він заснув і хропе уві сні. А він був без свідомості і хрипів, тому що не міг дихати. Говорили, що у нього щось з серцем. Що з ними сталося, я не знаю », – розповів Андрій.
За його словами, під ранок прийшов офіцер, начальник міліції, і сказав, що 90% затриманих – це невинні. Вибачився і пояснив, що це була спеціальна операція. сказав:
«Але ми не можемо вас вас звільнити просто так. Такий закон, що присудимо штрафи. Нам не вистачає на амуніцію. А вас взяти – це ж казенна сила витрачається, треба хлопців погодувати ».
Андрій не міг повірити власним вухам:
«За те, що вони мене побили, я ще повинен заплатити? Приголомшливі порядки! »
Майстра привели до слідчого, а той поставив умову: випустимо тільки тоді, коли не буде претензій. Андрій хотів якомога швидше вирватися з міліцейських катівень, тому погодився. Йому наказали підписати якийсь папір, але не дозволили прочитати.


Повернувшись додому, він два дні не вставав з ліжка, кожен рух завдавав  біль.
«Не можу працювати руками. Не знаю, може, якісь нерви мені перебили, не відчуваю двох пальців на правій руці. Дзвонив клієнт, хотів зробити замовлення, але я відмовився. Я весь перебитий, перекручений, як фарш », – каже майстер.
Він підкреслює, що його не залишає страх. Міліціонери у відділенні погрожували розправою не тільки йому, але і його дружині і дитині.
«Я вірю, що вони можуть вбити. Вони на все здатні », – каже Андрій.

Свою історію майстер також розповів журналістам Медіа-Полісся. Небайдужі зібрали гроші на лікування майстра в Чехії.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *