Всэ ж ліпш в сэбэ

ПроСВІТ, Культура
26/10/2020, Leave a comment
В світі людей немало доброго. Якісні, зручні, вишукані речі мають привабливий вид. Але не форма, а зміст завжди будуть в цені. Олексій Диковицький – літературний пророк кардіальності. Щира душевність, – каже він, – найліпша приправа для любої справи. Проста, стара, але така важлива істина, що як приходить її розуміння, то варто й не поснідав взятися за молот, щоб виковати з криці Істини людське щастя.
Прыснывса Грыцу сон, вун в царство ковалюв попав,
І так вжэ дывно там було, шчо спав бы шчэ і спав…
Там smith англійскый і немэцкый schmied,
Сходылыса з усмішкуй разом на обід .
І польскый kowal разом kalvis-ом з Лытвы
Пузнавшыса, одразу свойско пэрэходылы на ты.
І пры бэсэді вэчором, пры кухлі дробрым пыва
Всі про однэ годына за годынуй говорылы.
Нывжэ найдэтса хтось, хто запытаетса про шчо?
Як дэнь жэ ж гэто яснэ – про ковальскэ рэмэсло!
Як шчо і ліпш куваты і про новый, крэпкый сплав,
Ага, і на своейі някуй мові, яку тут кажный знав!
І Грыц казав так, хоть ныколы нэ вучывса
Слув загранычных, алэ швыдко прыловчывса.
Заходні ковалі хвалылыса пудходом соврэмэнным,
Шчо інструмент в йіх справный, тэхнологіі провэрэны.
Грыц бульш росказвав про традыцыю, про діда,
Як, вжэ старый, алэ і так до кузні пудказаты прыйдэ…
І так мыналы дні з братамы по старому рэмэслі,
Всэ добрэ там було… алэ всэ ж ліпш в сэбэ в сэлі,
В сэбэ, в старэйі кузні, на свойім Поліссі
І выпыты смачній в нас, і смачній в нас і з’істы,
Нэ тэ шчо гэтый йіхный вічный швэдскый стул,
Дэ самэ пыво… Грыц од його був раз лэдь нэ заснув!
І, так подумавшы у сні, старый коваль збудывса,
Нэ снідавшы, одразу за блокнот схопывса,
Коб запысаты точно, ну і росказаты нам,
Якыйі сны здараютса поліскым ковалям!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *