Вулиця названа іменем

Віктор Місіюк, Культура
22/05/2020, Leave a comment

Одним з самих інтригуючих фрагментів книги Миколая Власюка «Історична топонімія Кобринського форштадту фортеці Бересть-Литовський» стали описання назви вулиць Берестя в часи нацистської окупації. Серед назв вулиць вдалося виділити три групи: польські довоєнні назви. Перший голова міста був поляком і польським в значній мірі був склад його адміністрації. Оголошення в місті розклеювались трьома мовами: німецькою, російською і польською. Натурально, що германська адміністрація, яка мала практичну потребу передачі назви вулиць в адаптованому до німецького вояка написанні, а також колоніальні плани вводила в публічну сферу німецьку мову. Перша група – назви які відображали нацистську ідеологію: Адольфа Гітлера, 45-ї дивізії. Запроваджувались ідеологічно нейтральні німецькі назви. Частково транслітерувались німецькою польські довоєнні назви.

З часом в місті було запроваджено також українську мову. У виданні Миколая Власюка можна виділити чотири групи українських назв. Ті, які функціонували з часів Російської імперії, такі як Крива, Широка. Друга група – назви польського періоду в українському перекладі, типу Листовського, Костюшки, Пєрацького, Баторого, Домбровського, Сенькевича, Звєжинського. Переклади українською мовою німецьких назв, типу Театральна, Середні-Алеї, Королівська, Залізнично-Двірцева, Генеральна, Поліційна, Віллева, Дитячого Садка. Четверту, чи не найцікавішу, групу вулиць позначено зірочкою. Автор про неї пише так: “судячи з усього, існували тільки в документах Міської Ради Берестя 1942 року і не були зафіксовані на вулицях міста“.

Нинішня Буденного мала носити ім’я Івана Франка, Карбишева – Лесі Українки, Карла Маркса – Симона Петлюри, частина Машерова – Укладення миру, Маяковського – Івана Котляревського, Міцкевича – князя Володимира, Островського – князя Аскольда, Салтикова-Щедрина – Северина Наливайко, 17 вересня – Михайла Грушевського, Советская – Тараса Шевченко, Горького – Івана Богуна, Кирова – Андрія Костюшко, Менжинського – Івана Гонти, Граничная – Українських січових стрільців, Загороднева – Марка Вовчка, Карла Лібкнехта – Івана Сірка, Луговая – Костя Гордієнко, Мирная – Мирова, Добрая – Княгині Ольги, Северная – Дорошенко, Клари Цеткин – Богдана Лепкого, Чехова – Пантелеймона Куліша, Войкова – Ольги Кобилянської, Восточная – Леоніда Глібова, Герцена – Павла Полуботка, Калинина – Володимира Антоновича, Московська – Героїв Базару, Оріхова – Миколи Костомарова, Піонерська – Опанаса Саксаганського, Пушкинская – Олекси Стороженко, Светлая – Павла Полуботка, Сикорського – Маркіяна Шашкевича, Скрипникова – Гайдамацька, Толстого – гетьмана Косинського, Тургеньєва – Василя Стефаника, Челюскина – Козацька, Попова – короля Данила, Рабочая – полковника Данила Нечая, частина сучасної Гоголя – 6-ї стрілецької дивізії, частина Машерова – Івана Виговського, Енгельса – князя Костянтина Острозького, Воровського – Марка Кропивницького, Театральна – Марії Заньковецької, Воровскього – Марка Кропивницького, Южная – Просвітницька. Крім вулиць фігурує міський стадіон, який мав носити ім’я Симона Петлюри.

Історичний контекст в якому берестейське міське самоурядування вирішили надати вулицям міста таке звучання мало відомий, потребує грунтовного вивчення. Без того детально описати авторів концепції, час коли вона з’явилася буде неможливо. Хочеться звернути увагу на важливу деталь. Частина назв представлена в книзі також в німецькомовному звучанні die Straße des Fürsten Wladimirs, Fürsten Askold Straße, Fürstin Olga Straße, що говорить про те, що концепція не обмежувалась колом українським середовищем, а була представлена германський адміністрації. Відомо, що якщо в 1941 році нацистська влада вдавалася до поодиноких репресій проти діячів українских організацій Берестя, то в 1943 році протистояння набуло значних розмірів. Тому, скоріше за все, описаний набір назв був випрацьований в 1941 або 1942 році. Навіть поверховий огляд говорить про історичну секрованість концепції. Хоча загальнонаціональна тема домінує, в назвах представлено також регіональну тематику (короля Данила, гетьмана Косинського, Івана Богуна, Андрія Костюшко, Олекси Стороженко, VI-ї стрілецької дивізії, Укладення миру).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *