В пущі відновлюють водний режим

ПроСВІТ, На здоров'я
24/08/2021, Leave a comment

Під час меліорації у ХХ столітті 49% боліт Біловезької пущі було осушено, зміни відбулися у водотоці 12 річок, більшість з яких вирівняно. Все це призвело до того, що вода в пущі не затримувалася.

На початку XXI століття почалося значне всихання лісів, що супроводжувалося зміною клімату. Однією з причин стала нестача води. Треба було щось робити, щоб врятувати пущу.

Для вирішення проблеми був розроблений проект відновлення водного режиму, який координував спеціаліст громадського об’єднання «Охорона птахів Батьківщини» Віктор Фінчук.

Гідрологічний режим у пущі почав відновлюватися з болота Дике у 2006 році. Останні роботи там була завершена в 2019 році, і сьогодні вже можна зробити деякі висновки. Тож вчені вважають, що в болоті Дикому відбулося відновлення 45-50% території. Це дуже хороший показник, як зазначив Дмитро Груммо , заступник директора з наукових досліджень Інституту експериментальної ботаніки імені В.Ф. Купревич.

На сьогоднішній день також проведено роботи з відновлення гідрологічного режиму на річці Соломенка, у болоті Дикий Никор, у Попельово та на інших водотоках Біловезької пущі.

Усі проекти мають на меті зменшити вплив людини. Наприклад, на Жарківщині метою було повернення до гідрологічного режиму, який існував до створення локальної мережі каналів.

Коли і чому з’явилися ці канали, точно невідомо. Як каже завідувач наукового відділу національного парку “Біловезька пуща” Дмитро Бернацький, якщо перевірити карти, то можна побачити, що мережа дренажних каналів з’явилася тут у 1920-1930 -х роках. Слід зазначити, що ці місця, відомі як Свіслацька пуща, колись належали відомому роду Тишкевичів. Будинок Тишкевичів на Жарківщині зберігся до наших днів. Наприкінці XIX століття Вінсент Тишкевич відбудував маєток у Свіслочі. Його племінник Тадеуш Тишкевич, який підтримував повстання 1830-1831 років, також мав титул графа Логойського та Свіслоцького. Після вимушеної еміграції Свіслоцьку пущу було конфісковано.

Тишкевичі повернулися сюди на початку ХХ століття і відновили господарську діяльність. У 1936 році вони відбудували маєток на Жарковщині. Були також організовані меліоративні роботи. З метою покращення якості та об’єму деревини було вирішено створити мережу каналів. Це дозволило зменшити вологість у лісі, щоб мати можливість вирощувати економічно більш цінні види.

Під час Другої світової війни Тишкевичі знову виїхали. У 1957 році Біловезька пуща отримала статус Державного заповідного та мисливського господарства, до її складу входила частина Свіслоцької пущі. Лісозаготівля була припинена, мережа каналів більше не розвивалася.

Головною метою сьогоднішнього проекту відновлення води є економія води в пущі. Для цього було вирішено зробити невеликі земляні дамби по всій довжині каналів.

Всього було встановлено 105 земляних гребель: кожна з них знижується на 30 сантиметрів. Дамби зроблені так, що вода може текти навколо, але не переповнювати їх. Тепер це очевидно, що це допоможе зберегти воду.

Проект відновлення водного режиму в пущі планується продовжити наступного року. Роботи проходитимуть на річці Наревка, на Галевих болотах і в Никорі.

На думку експертів, необхідно, щоб сільське господарство долучилося до роботи щодо збереження води. Щоб були створені буферні зони, і побажання вчених враховувалися в тому числі на таких роботах, як, наприклад, косіння.

Слід додати, що проект має статус транскордону. Вода не визнає державних кордонів, тече там, де її називають законами природи. Тому без роботи в польській частині Біловезької пущі бажаного успіху не досягти.

Здоров’я лісу залежить від води, від того, чи зберігається вона в екосистемі, що сприятиме розвитку біорізноманіття. І здоровий ліс – це наше здоров’я з вами.

За матеріалом Зелений портал

Залишити відповідь