В історії кожного народу був свій “Бересть”

Березень 1921 року. В Ризі добігають кінця мирні перемови, визначено східну межу Польщі, яка частково пройде по Західній Двині, ріці Случ. В Москві відбувається головна партійна подія – з’їзд Російської комуністичної партії (більшовиків). Але на Х з’їзді партії з трибуни і в кулуарах  згадують Бересть і Берестейський мир. Чому? На той момент назва міста вже стала для прозивним ім’ям на зразок Фермопіл, Рубікону, Ватерлоо чи Голгофи. В партії більшовиків воно стало синонімом малоприйнятної необхідної стратегічної “поступки”. 

З виступу Рязанова на Х з’їзді РКП(б):

“Товариши, ми сьогодні вже уклали «селянський Бересть». Нам тепер належить під гнітом тієї ж необхідності освятити і «капіталістичний Бересть». Але це зробити треба і треба зробити з усім спокоєм, уникаючи непотрібних безтактностей. Концесії це є неминуче зло”.Результат пошуку зображень за запитом "VIII съезда РКП(б)"

Слова оратора міцно вплинули як на присутніх, так і тих, хто дізнався про нього згодом. Належали вони непересічній людині, лідеру більшовицької партії. Давид Гольдендах, відомий під псевдом Рязанов, був видатним архівістом, маркознавцем, організатором робітничих профспілок, першим керівником Головархіву, Інституту Маркса і Енгельса, головою відділу науки Наркомату освіти, академіком. Автор книги “Селянський Бересть, або передісторія більшовицького НЕПу” Сергій Павлюченков вважає його промову знаковою: “Рязанов не був оригінальним, охрестивши кардинальну зміну в ідеології і політиці більшовиків терміном “Бересть“, але так вже часто виходить, що слава авторства прикипають до того, хто зуміє висловити те, що мається на увазі усіма, найбільш яскраво і емоційно в найбільш слушний момент“. Походження крилатого вислову “селянський Бересть” приписували і “улюбленцю партії” Миколі Бухарину, і совєтологу Рою Лейрду. Збережені протоколи, свідчать про те, автором його є саме Давид Рязанов. Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом "Давид Гольдендах Рязанов"

Павлюченков додає деталі, які розкривають сенс цього крилатого вислову: “Слова “селянський Бересть” прозвучали щодо прийнятої на ранковому засіданні резолюції про заміну (продовольчої – В.М.) розкладки натуральним податком, яка поклала край періоду військового комунізму і відкрила епоху нової економічної політики“. Буквально йшлося про те, що селянству довелося поступитися не менш, ніж свого часу на дипломатичному фронті в Бересті. 

Теоретик нової економічної політики Микола Бухарин казав про неї як про вимушену міру, яка за допомогою економічних поступок дозволить уникнути політичних поступок і зберігти диктатуру пролетаріату. Для цього потрібно було створити умови в яких можливо відновити соціальну рівновагу і оживити економіку. Селянський індивідуалізм доведеться повільно «виварювали в кооперативному котлі», для того, щоб уникнути повсюдних селянських повстань. Рой Лейрд також вважав, що без звернення до непу неможливо було б ні втримати політичну владу і добитися відновлення виробництва продуктів харчування. 

Нагадаємо, що Рязанов казав не тільки про продовольчій податок, тобто “селянський Бересть, але й про цілий комплекс заходів, які засновані на приниципах ринкової економіки, тобто “капіталістичний Бересть”.

Автор “Селянського Берестя” підкреслює, що це був далеко не єдиний приклад: “В роки громадянської війни політика більшовиків носила вкрай нерівний характер. Від початку і до кінця вона являє собою безперервний ланцюг штурмів і потім відступів ленінців від революційного радикалізму в стосунках з різними соціальними верствами Росії, які негайно опоненти і попутники урочисто оголошували “Берестєм“. У 1918-1920 роках було чимало таких “Берестів” і навіть “берестиків“. Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом "НЭП Украина"

Цю думку розвинув в книзі “Жнива скорботи” історик Роберт Конквест. На прикладі України він аналізує причин таких рішень: “Невдачі спроб перших комуністичних режимів закріпитися в Україні примусили більшовиків змінити курс. Слідом за згадуваним уже Рязановим, котрий назвав неп “селянським Берестєм“, нову національну політику можна було б назвати “українським Берестєм“,- і в першому, і в другому випадках за допомогою певних заходів удалося послабити вороже ставлення мас до радянської влади. Тепер, зокрема, селянина вже не переслідували за його традиційний спосіб господарювання, а українці дістали певну культурну автономію.” В історії кожного народу Радянського Союзу в період проведення політики коренізації, прозваної також нацдемовщиною був свій “Бересть”: грузинський, білоруський, татарський, казахський, карельський … .

Сергій Павлюченков задається питанням: “Чому перехід від розкладки до продподатку в 1921 році придбав ярлик саме “Берестя”, а, скажімо, не “Пскову”, під яким, як відомо, в лютому вісімнадцятого було зупинено німецький наступ на Петроград? Адже очевидно, що принципи нової економічної політики дозволили відновити зруйноване господарство країни і закласти основи для подальшого індустріального ривка.” Причина в тому, що ідеали комуністичного руху були цілком іншими. Саме з його точки зору Бересть мав певні негативні конотації. 

В 1917 році більшовики вирішилися на історичний експеримент, який полягав в монопольному праві партії на вирішення долі народів, соціальних верств, економічного укладу. Тотальний контроль за усіма сферами життя розиходився з класичними принципами проосвітницького лібералізму: свободою сумління, політичного вибору, економічних ініціатив та національного суверенитету. Уявити класичний ринок, міцне громадянське суспільство без них майже неможливо, мало не з часів Античності. Саме це мав на увазі автор газети “День”, коли у розпал українсько-більшовицького конфлікту в 1918 році писав: “на границях України зустрілися не два народи, український і російський, а два політичні табори, й щодо того табору, який бореться за свою національну свободу, прилучається вся чесна, незалежна і дійсно революційна Росія“. Очевидно, що для суперників більшовиків Бересть був синонімом нормалізації,політичних, економічних, соціальних, релігійних, мистецьких свобод. 

Першим дипломатичним випробуванням радикальної ідеології радянської Росії був Бересть. Він перекреслив плани швидкої світової революції, досягнення її силами революційної війни. Другим випробуванням була поява, в наслідок Берестейського миру, національних держав Закавказз’я, Прибалтики, Фінляндії і України. Війна національно-визвольними рухами народів колишньої Російської імперії змусила більшовиків корегувати національну політику. Третім випробуванням були економічні інтереси більшості населення країни – селянства. Четвертим випробуванням стала низька ефективність командного управління промисловістю. Вони сприяли початку нової економічної політики. П’ятим – низька професійна мотивація у різних сферах господарства. Залучення старих спеціалістів, повернення до класичних форм професійної освіти, організації роботи державного апарату стали частковими мірами, які мали виправити ситуацію. Список “поступок” можна продовжувати. Кожен поважний виклик змушував більшовиків робити “крок назад”, оскільки реальна політика далека від утопічних популістських гасел.

Повірили в те, що компартія здатна відмовитись від мало життєздатних ідей чимало її ідейних ворогів. Члени української делегації на Берестейських перемовинах Микола Любинський, Микола Левитський, Михайло Полоз, Всеволод Голубович працювали в різних установах Радянського Союзу, Радянської України. В 30-і роки усі вони були репресовані. Справа в тому, що після кожного “ідеологічно вимушеної” передишки партія з новою силою бралася впроваджувати власний “курс”, зменшувати свободи, зміцнювати контроль, винищувати опонентів. “Диктатура пролетаріату” була основним політичним принципом. 

 

 

Автора “селянського Берестя” Давида Рязанова Ленін називав “виключним ерудитом”. Він належав до інтелектуальної еліти партії, був народником, прихильником політичного плюралізму, виступав проти насилля в політиці. Вчасно зрозуміти цінність “Берестя” і відстояти його ідеали партійний теоретик не встиг. Верховний суд Радянського Союзу за сфабрикованою справою присудив Рязанова до розстрілу. Вирок виконано 21 січня 1938 року. 

 

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *