Генеральність “вірна святій релігії батьків своїх”

Хоча Берестейський з’їзд Торговицької конфедерації був політичною подією, організатори надали йому виразний релігійний характер. Саме проголошення Генеральної конфедерації обох народів, яке мало виглядати як оновлення унії між Королівством Польським і Великим князівством литовським, відбулося в Берестейському костелі і мало вигляд релігійного обряду. Одним з його елементів була демонстрація приналежності конфедератів до Лицарства Христового. 

Рішення Генеральності в міжнародній політиці також були пов’язані з релігійною ситуацією. Виразно негативне ставлення берестейські “республіканці” продемонстрували стосовно революційної Франції. В Бересті з нею фактично були розірвані дипломатичні відносини. Відомо, що французька революція мала виразний антиклерикальний характер і це, разом із іншими радикальними змінами, викликало обурення торговичан. Папський нунцій Салюццо в цей момент почав перемови про висилку військ Річі Посполитої на війну із Францією.

До складу конфедерації включено, як вже згадувалось, низку римо-католицьких біскупів. Інтереси релігійних консерваторів різко розійшлися з розумінням про національні інтереси, соціальну справедливість прихильників конституційних реформ. Причин для цього було достатньо. Вже в 1789 році урядом секуляризовано одне з найбогатших біскупств, краківське. В тому ж році посли Чотирохрічного сейму прийняли рішення значно збільшити податки для костелу. Ієрархія костелу (примас і сім біскупів), яка підтримала Торговицьку конфедерація, схвалили військову інтервенцію проти уряду реформаторів. Біскуп Скажевський звільнив від присяги всіх, хто присягав на вірність Конституції 3 Травня. Перед початком Берестейського з’їзду варшавський біскуп Окенцький закликав у всіх костелах молитися за Торговицьку конфедерацію. В документах прийнятих в Бересті також писалося, що вони мають бути публічно оголошені по всіх парафіях з костельних амвонів.

Серед іншого в Бересті визначено склад посольств до найбільш важливих столиць. Послом у Апостольській столиці конфедерація призначила біскупа Сераковського. Перемишльський суфраган Сераковський був головним капеланом Торговицької конфедерації, духівником її організаторів. На нього покладались важливі з релігійної точки зору завдання.Papież Pius VI, w obawie przed utratą wpływów, poparł konfederację i wezwał Katarzynę II do interwencji /domena publiczna

 Папа Пій VI через нунція Салюццо надіслав спеціальне благословіння Акту 11 вересня, Акту створення Генеральної конфедерації обох народів в якому він побажав: “Щоби створення конфедерації стало початком непорушного спокою і щастя Річи Посполитої”. Після призначення Сераковського послом до Риму конфедерація доручила йому подякувати Папі за благословіння і добитися повернення єзуїтів, а також свята св.Станислава Костки, польського єзуїта. Текст відповіді звучав так: “Республіка Польща вірна святій релігії батьків своїх, з вшануванням приймає благословіння Апостольської столиці, в той особливий час, коли Лицарство Польське зв’язане узами вільної Конфедерації, взялося повернути попрані разом із свободами батьківські права і звичаї. А коли серед іновацій минулого сейму, для того, щоб вшанувати день зруйнування Республіки і свято Святого біскупа Станислава, Поляка і Заступника Королівства, на той же третій день травня перенести вирішено і про те Святу столицю попрошено; Генеральна конфедерація бажає тією нотою від Святої Апостольської столиці поверення новою булою того урочистого свята на восьмий день травня, тобто на той самий день в який урочисто вірні і Республіці і вірі святій наші предки святкували“.

На той час орден єзуїтів був ліквідований рішенням Папи Римського Клементія XIV. Попри те, що торговичани, які велику увагу приділяли римо-католицькій церкві, виступили за відродження ордену єзуїтів, не треба думати, що вони вимагали продовження Конрреформації. 15 вересня прийнято резолюцію про повернення прав єдиного православного єпископа, архімандрита Віктора Садковського.

Зрештою спроби налагодити діалог з так званими релігійними дисидентами, а також підтримка з боку Папи не урятували торговичан від розподілу Річі Посполитої, в якому також взяла участь традиційно католицька Австрійська імперія. Коли ж король Станислав Август Понятовський попросив Рим втрутитися і не допустити цього, Папа порадив прийняти ультиматум … .

Конфлікт між обома таборами набув радикальних форм. Під час повстання Костюшко за підтримку Генеральності повстанцями були повішені примас Михал Єжи Понятовський, біскупи Казимеж Єжи Косаковський, Ігнаци Масальський. Одному з арештованих біскупів, Войчєху Саршевському, Тадеуш Костюшко замінив смертну кару на довічне ув’язнення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • 1
    Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *