Генеральність і проект конституції

Генеральна конфедерація обох народів, так звана Генеральність, зібралася в Бересті (див. част 1, част 2) з метою рішуче знищити усі сліди Конституції третього травня, яку називали плодом “тиранії і французької демагогії”. Вихваляючі свободи минулого торговичани тим не менше планували представити власну альтернативу, нову конституцію. Своє бачення майбутнього конфедерати озвучили через обраних радинків та міністрів.

До прикладу, литовська генеральна конфедерація мала детальні інструкції, які повинні були запевнити литовському боку як найбільші права суверинитету. Згідно з новим проектом нової “союзної угоди” чи “державної унії” усі посади мали займати тільки уродженці ВКЛ. Заплановано адміністративну реформу. Країна мала бути поділена на 12 воєводств і 36 повітів. В кожному воєводстві мала бути створена комісія порядку, вільне місто для нарад та громадських з’їздів, публічна школа і міліція. Основним юридичним документом мав лишатись Литовський статут з певними поправками в питаннях кримінального права.

Ключовою фігурою Берестейського з’їзду був маршалок Станислав Щасний Потоцький. Він також випрацював власний проект конституції. Відомо, що Потоцький залишився в Бересті й після закінчення з’їзду конфедерації, фактично керуючі усіма її діями. Текст конституції, перекладений на французьку Божецьким, Потоцький надіслав з Берестя до Санкт-Петербургу 6 жовтня. Новий конституційний устрій передбачав: 1.Поділ Річі Посполитої на три провінції. Кожна з них мала ділитись на 10 воєводств і 30 повітів, створених пропорційно до кількості хатніх господарств, “димів”. 2.Кожною провінцією мали керювати окремі міністри: два маршалка, гетьман, канцлер та підскарбій. 3.Для кожної комісії створювались окремі “відділи урядових комісій” – скарбова, освітня, поліції, війська, три відділи асесорів в яких будуть засідати представники міст. 4.Судова влада в кожній провінції належатиме трибуналам, в воєводствах земському суду, в повітах суду першої інстанції. 5.Наглядова Рада переймає функції Постійної Ради, але позбавляється права впливу на суди і призначення на посади. 6.В кожному воєводстві діють комісії порядку. 7.Сенат складається з 30 воєвод, 90 каштелянів і 24 міністрів. 8.Право вибору до воєводських сеймиків мають всі, хто записаний до земської книги. Посли з’їжлдаються на сеймікі для заслухування звітів посадовців та укладення інструкцій. 9. Сейму представляється тільки три провінційних інструкції. 10.Вводиться отримання посад у відповідності з чином. Підкоморій визначається з хорунжих, каштелян з підкоморіїв, воєвода з каштелянів відповідної провінції, міністр тільки з дипломатів. На посаду підкоморія, каштеляна, воєводи можуть бути призначені громадяни, які мають дипломатичний та депутатський досвід. 11.Чисельність армії встановлюється в 45 тисяч вояків, по 15 тисяч на кожну провінцію з трьома генералами артилерії. Кожен з гетьманів на зміну буде головою Військової комісії, а вдруге її комендантом. 12.Щодо виборів короля Потоцький вагався, давав це право право як народу, так і Імператриці (!).

Як видно, оба наведених тут проекти майбутнього конституційного ладу були досить подібні одне до одного. Відчувається, що вони написані під впливом недавньої конституційної реформи і передбачали розширення прав дрібної шляхти, міщанства, вводили багато принципів республіканської влади, форми публічного контролю за державною адміністрацією. Передбачена Потоцьким децентралізація разом із порівняно невеликим військом мала свідчити про наміри демілітаризації країни, яка мала заспокоїти правительку Російської імперії. Фактично держава мала стити конфедерацією дрібних провінцій правитель якої мав би цілком символічне значення і не мав би можливості концентрації в своїх руках абсолютистської влади. Проект конституції писався не тільки під впливом ідей Просвітництва, таких як конституційна монархія, але й з оглядом на російську імператрицю, оскільки маршалок добре розумів, що без її затвердження вона не зможе бути введена. Проект Потоцького не виключав обранням наступним королем як онука Катерини Другої Костянтина, так і самого Потоцького. Про підготовку Потоцьким конституції знало дуже обмежене коло людей. Катерина, переглянула проект і ухилилась від відповіді. Правителька виразила задоволення тим, що в тексті видно “істинність намірів, патріотизм і здібності” автора. Вона запевнила що усіма силами буде “допомагати в осягненні такої схвальної цілі“. Для того попросила маршалка “закінчити працю” над текстом, оскільки в ньому “багато статей, незакінчених і розкинутих без порядку, які вимагають доповнень і упорядкування“. Очевидно, що Щасний Потоцький розраховував прийняти конституцію в найближчому часі, очевидно на Гродненському сеймі. Але його планам не судилося виповнитися. Більш виразно своє ставлення до конституції Потоцького імператриця висловила своєму посланцю при Торговицький конфедерації барону Карлу Бюлеру: “Важливо, щоб думки Потоцького, які стосуються майбутнього уряду, були відомі як мога меншій кількості громадян. Ця обережність необхідна тому, що деякі думки не відповідають принципам, на яких повинен спиратися такий проект“. Очевидно республіканський характер, який так любили підкреслювати конфедерати, не дуже влаштовував правительку все тими ж рішучими соціальними змінами. Військова інтервенція все ж таки не мала на меті визначення якогось досконалого стабільного правового порядку в Річі Посполитій. Адже для його запровадження у переможців були усі важелі. Як би там не було, а Берестейські статті Понятовського є важливою пам’яткою історії конституційного права. 

  • 1
    Поділитися

2 thoughts on “Генеральність і проект конституції”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Генеральність і проект конституції”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *