Генерал, який славився гостинністю

Віктор Місіюк, Культура
17/11/2021, Leave a comment

З перебуванням в регіоні імператорських гвардійців пов’язана маловідома сторінка історії регіону. Вже в липні 1854 року був опрацьований план переходу гвардійців до Берестя. Середня колона мала вийти 10 вересня. Прибуття в пункт призначення заплановано на 23 вересня. В маршрут колони входили Селець, Пружани, Чемері, Чорнавчичі. Ліва колонна мала рушити 14 вересня. Пройти через Березу, Сватьбичі, Запруди, Кобринь і Рокитницю. Прибуття планувалось на 25 вересня. Права колонна мала вийти 20 вересня і рухатись через Біловежу, Каменюки, Каменець, Чорнавчичі. Прибуття заплановано на 14 жовтня.

Штаб-офіцер лейб-гвардії Уланського Його Величності полку

З Берестя полки переходили на місце постою. Так на Кобринщині опинився лейб-гвардії Уланський Його Величності полк. Один з його підрозділів згадав 13 грудня 1854 року губернатор Гродненської губернії, описуючи гостинність жителів губернії. “Поміщик Кобринського повіту, відставний генерал-лейтенант Ховен, приділяя постійну увагу розташованому в його маєтку ескадрону лейб-гвардії Уланського полку, приніс в дар цьому ескадрону срібний образ і неодноразово частував нижні чини”. Відомо, що імператор після отриманого докладу звелів подякувати за пожертви і гостинність. Особа Григорія Ховена (1771 – 1858) дослідникам регіону мало відома. Між тим він був досить значною постаттю. Виходець з остзейських дворян. Барон фон-дер-Ховен в 1792 році за участь в складі суворовських військ в штурмі варшавського передмістя Прага відзначений георгіївською шаблею. Був учасником Бородинської битви після якої отримав звання полковника. З 1829 року генерал-лейтенант. З 1833 по 1835 був начальником артилерії 1-ї армії. 1 листопада 1835 року звільнений у відставку з повною пенсією і мундиром. На Кобринщині йому належав фільварок, що знаходився між селами Плянта і Стриї. Відомо, що наступному землевласнику Миколаю Ховену належало 2772 десятини землі. Граф Михайло Бутурлін який в 1831 році побував на званому обіді, на якому також була присутня родина Дебрині і Василь Толстой, в Плянті згадував яке враження на нього справив Григорій Ховен. “Генерал Ховен був тонкої шанобливості, світська і люб’язна людина і дуже, як вважаю добрий і неприскіпливий начальник, але говорив уривчастим штучним басом (мода, яка завелась у генералів Олександрівської доби, які корчили Костянтина Павловича), вдягався витончено старанно приховуючи “непоправну образу років” і казали, що він ніби навіть носив корсет”. Генерал заїхав до свого маєтку на кілька днів, з тієї нагоди, що його дивізія йшла з Калуги в Польщу.

Ні Леонід Нестерчук, ні Анатолій Федорук, дослідники історії берестейських маєтків, не згадують навіть прізвища власників маєтку в Плянті. Судячи з того, що на момент початку повстання 1831 року він вже був у власності Ховена напрошується висновок про те, що земельну власність на Кобринщині майбутній генерал міг отримати ще в часи коли Кобринським ключем володів Олександр Суворов.

Залишити відповідь