Геополітичний “польський мішок”

Віктор Місіюк, Культура
25/11/2021, Leave a comment

В геополітиці часто використовуються яскраві образні терміни. Оскільки в ній розглядаються масштабні процеси, часто глобального характеру, то вони рідко коли можуть бути використані в регіоналістиці. Одним з них є термін “польський мішок”, який описував конфігурацію західної частини державного кордону Російської імперії, утворену після Віденського конгресу. Ціле століття, з 1815 до 1915 року, Царство Польське і Привисленські губернії перебували під фактичною владою російських монархів.

Не помічати його військові стратеги не могли. Імператор Микола Перший писав в “Записках”: “Наша видатна позиція на Віслі є величезною вигодою, як в наступальній війні, так і служить першою підставою для нашої видатної позиції. Позаду цієї грізної позиції, у вигляді цитаделі, височіє Бересть”. Він також вважав, що тут проходить “шлях до серця Росії“. 

В літературі цю територію називають по-різному. Поряд із мішком, використовували також виступ, або рідше балкон. Але саме перший термін докладніше за інші передає можливість утворення великого котла, оточення, в яке могли б попасти розміщені тут війська.

Недарма вже в наших газетах прослизнув вислів «польський мішок» . Він хоче краї його звузити і якщо не зав’язати, то, в усякому разі , заткнути поліськими болотами і прикінчити нас у ньому, тому « мішку » ” . – роман Анатолія Дрофана “Буремна тиша”.

Частіше за все термін “польський мішок” траплявся в текстах, присвячених подіям Першої світової війни, в описаннях ситуації на фронті. В 1957 році в аргентині Російський загально-військовий союз опублікував збірку матеріалів присвячених генералу Олексієву: “Поступово утворився так званий “Польський мішок” із 100 кілометровим “гірлом” між Білостоком і Берестєм і в цьому мішку вели бої доблесні армії Північно-Західного фронту під командуванням генерала Олексієва”. 

Розтягнутий театр бойових дій міг різко звузитись, зав’язатись вузлом гичка якого була б на сході, а затиснуті в середині війська – на заході. В районі вузла таким чином опиняється Берестейська фортеця. Ян Ожеховський  автор богатотомного видання, присвяченого військовій історії в другому томі під назвою “Dowodzenie i sztaby: Od schyłku XIX wieku do końca pierwszej wojny światowej” (1974) звертав увагу не на перевагу, а на загрози:

Поморський і Сілезький райони могли загрожувати флангам російських військ, що діяли на варшаво-берлінському напрямку. Східно-Прусська область та галицька з австро-угорського боку безпосередньо загрожували комунікаціям російських армій, які б завдавали удару на Варшавсько-Берлінському напрямку, а конвергентна атака на Бересть з цих районів відрізала весь «польський мішок» і могла призвести до оточення російських армій на захід від кордону Сувалки і Демблін“.

Берестейська фортеця могла, за задумом імператора, тим пунктом який не дав би скористатись такою можливістю.

Район Берестейської фортеці займав серединне становище у гирлі «польського мішка», що дозволяло контролювати їй однаково обидва фланги (пруський і австрійський). Прип’ятські болота, що прикривали фортецю з тилу, перешкоджали б оточенню військ, зосереджених у південній частині Гродненської губернії, а також унеможливлювали з’єднання пруських та австрійських сил на схід від Берестя по руслу Прип’яті,” – писав історик Олександр Арлукевич в дослідженні присвяченому ситуації в регіоні під час Кримської війни.

Але в Першу світову війну реалізувався негативний сценарій. Скористатися перевагами Берестейської фортеці не вдалося, на її околиці відбулися ар’єргардні бої, а сама вона була зруйнована за наказом російського командування. Зрештою поняття “польського мішка” може не обмежуватись часом входження регіону до складу Російської імперії, чи політичною кон’юнктурою, а розглядатись також з позицій того, що він находиться на території на яку впливає з одного боку Балтійське море, а з іншого Карпати. Геополітичний фактор був важливим чинником історії берестейського регіону.

 

Залишити відповідь