Збереження торфовищ і глобальне потепління

У Луцькому національному технічному університеті відбувся науково-практичний семінар «Гідроекологічна ситуація озер Волині: проблема чи катастрофа». В центрі уваги було помітне недавнє обміління Світязя. Одним з найбільш очикуваних та грунтовних став виступ директора регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислава Кравчука. 

«У першу чергу, тут йдеться про вплив змін клімату. На Волині ми спостерігаємо аномальну температуру. Фактично з 2014-го року тут почав помітно змінюватися клімат. Хоч кількість опадів загалом – у межах норми, але поверхневі водні об’єкти стали міліти. Впав рівень води і на підземних горизонтах. До 3 м зменшився рівень артезіанських вод.Через помітне зменшення водного дзеркала озера Світязь цього року ми почали ретельно займатися проблемою обміління цього озера. Як відомо, з озера витікає три канали. Один із них обстежений, гідротехнічна споруда там відремонтована цьогоріч. Ще два потребують обстеження, щоб побачити, в якому стані там гідротехнічні споруди. Якщо є необхідність, там треба спроектувати і споруди підпірні споруди.

Жодного зв’язку з білорусами, з версією про те, що «білоруси забирають нашу воду», проблема обміління Світязя не має. Це інші басейни. Білоруси беруть воду із Прип’яті, це – нижче по течії, біля Любешівського району. Там уже є підпірна споруда, з серпня вода туди не подається.

Не має впливу на Світязь і Хотиславський кар’єр. Я особисто був на його території цього року. З уповноваженим уряду Республіки Білорусь виїжджали на кар’єр: води в каналі там небагато, площа – 24 гектари. Нас тут повинна хвилювати не площа, а глибина розробки. У планах розробляти це родовище крейди до 45 метрів у глибину. Саме на такому рівні – найбільший притік підземних вод. Тому я вважаю, що є необхідність пробурити свердловину на нашій території, що якнайближче до Хотиславського кар’єру, щоб дослідити рівень підземних вод. Якщо є загрози, тоді звертатися до Білорусі з вимогою зменшити глибину.Люди, які живуть на території Шацьких озер, почали масово копати свердловини і качати з них воду насосами для власних потреб. Але 90% цієї води повертається назад, бо на Світязі нема каналізації. Тому я не думаю, що вплив тут великий.

Наразі найбільший вплив на Світязь має Копаївська меліоративна система. 12 її гідротехнічних споруд – наші, 12 – на балансі громад. З них 1 – ми вже зробили. Треба впорядкувати інші.

Щоб врятувати Світязь, треба берегти торфовища. Торф акумулює багато води. У маловодний період він її віддає».

За матеріалом Перший

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *