Головосіека в традиції сіл у ґміні Чижі

ПроСВІТ, Культура
09/09/2021, Leave a comment

В рамах завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі» Підляський науковий інститут продовжує публікацію матеріалів зібраних фольклористом Людмилою Лабович.

Усікновення Чесної Голови Івана Хрестителя це велике осіннє свято, яке припадає 11 вересня (29 серпня за ст. ст.). У селах ґміни Чижі його звуть Головосіека. На Підляшші врочисто святкують його між іншими у церкві Усікновення Голови Івана Хрестителя в Щитах, по-сусідськи з ґміною Чижі.

У день, коли загинув Іван Предтеча, церква встановила одноденний піст. За народною традицією заборонялося тоді стинати все кругле, бо може піти кров, різати червоне, бо нагадує кров, іти під грушу, рубати сокирою і пиляти пилою. Такі звичаї були повсюдними також у селах ґміни Чижі, та деякі господині надалі дотримуються згаданих заборон. Підтверджують це численні теренові записи:

– Не можна скоромного, оно постне. І рваті не можна нічого, і копаті не можна нічого. Не можна риезаті, ножа не можна в рукі браті, бо одтялі голов Йоанові Крестітєльові.

– І риезаті не можна і зриваті груши, яблика. Не можна нічого кроїті. Нічого не можна. І вириезуваті, і січи не можна.

– То постовий день і не можна бурака вирваті. Нічого не можна било рваті з земліе.

– Пуост бив, не можна било їесті м’яса, кажут, капусти зриезуваті, бо то голова. Маку, маковкі не можна било зриезуваті.

– Не можна било ні яблик збіраті, нічого з земліе не можна било пудніматі.

пам’ятник за Клениками

Хоча на свято Головосіека припадаєпісний день, то в народній традиції не заборонялося організовувати того дня забав для молоді. У сусідній з ґміною Чижі парафії Щити, куди приїжджали люди на празник до своїх сімей, організовували на Головосіека танцювальні забави. Старіші жительки Чижів, які родом з села Щити, згадують:

– Робілі забави, все забави билі. Я колісь батюшці говору: «Батюшка, алє я ціеле жицє гришила, бо в Головосіека пуост, а я ходіла на забави». «Алє то било по заході сонця і то не гриех».

Свято Головосіка було важливе у циклі сільськогосподарських робіт.

– До Спліеня, коб била горнуха зорана. І осятят квіетку і вже можна іті сіеяті, бо чорнуха зорана. І до Головосіека, коб било всьо посіеяне, вже по Головосіеці не сіеялі. А теперка по Головосіеці сіеяті зачинают.

Після свята Головосіека в господарстві починався сезон копання картоплі.

– Картоплі копалі по Головосіеці. Посіеют і бралісь до копаня.

 

Залишити відповідь