Господиня Каролина, Дубровиці і Нового Дольська

Віктор Місіюк, Культура
08/03/2021, 1 Comment

Львівський фарний костел прикрашає велична каплиця князів Вишневецьких. Збудована вона, цілком перебудована, в 1701-1707 роках стараннями львівянки Ганни Дольської. Волею долі їй судилося бути дружиною князів і належати до королівського оточення. Донька львівського підкоморія Кшиштофа Ходоровського в 1676 році вийшла заміж за підляського воєводу Костянтина Криштофа Вишневецького, кузена недавньо померлого короля Річі Посполитої Михайла Корибута Вишневецького (1668-1673 році). Подружжя немало часу проводили в замку в Білому камені, в якому у свій час народився король. Вважається, що перший чоловік Ходоровської добре знав короля Яна Соб’єського ще з років навчання в Краківський академії. Оскільки князь Вишневецький був старіший за свою дружину на тридцять років після його смерті вона вдруге вийшла заміж за князя пинського старосту князя Яна Кароля Дольського, наближеного як до двору Михайла Корибута Вишневецького, так і Яна Соб’єського. Сейм 1678/79 року обрав Дольського депутатом королівської ради. Його вважали однією з найбільш довірених осіб Соб’єського в Великому князівстві литовському. В 1704 році племінника Ганни Дольської, уродженця Львова, Станислава Лещинського обрали королем Річі Посполитої. Не дивно, що за спогадами сучасників син Ганни Дольської Михайло великий литовський гетьман Михайло Сервацій Вишневецький, власник розлеглих маєтків князів Дольських на Пинщині  та Погоринні, також мав амбіції стати королем Річі Посполитої.

Княгиня Ганна Дольська

Ян Кароль заснував в 1690 році містечко Каролин, а також містечко Новий Дольськ, сучасний Любешів. Дольська була однією з фундаторок монастиря піарів в Любешові на який вони разом із чоловіком виділили ділянку довжиною 275 та шириною 105 «великих кроків». Ганна виділила 3 тисячі золотих римських скудо на будівництво костелу монастиря піярів у Любешові і 100 золотих римських скудо для придбання книг для монастирської бібліотеки. Ганна подарувала любешівському монастирю землі в с.Троянівка на Волині. Спільні діти померли в дитячому віці. Син Кшиштоф помер в 1698 році. Князь Дольський був старіший за дружину на 24-25 років. Тож не дивно, що Ганна вдруге в 1695 році стала вдовицею.

Гетьман Іван Мазепа

Одна з найбільш інтригуючих сторінок життя Ганни Дольськьої пов’язана з українським гетьманом. Історик Омелян Прицак присвятив цій темі окрему розвідку “Іван Мазепа і княгиня Анна Дольська”. Сюжет потрапив у художню літературу, став основою телевізійних проектів. Сучасники згадували Ганну і як вродливу, і як освічену жінку. Ілона Чаманська характеризуї її як “інтелігентну, дбайливу і дуже господарливу”.  В серцях розмовляючі з Пилипом Орликом гетьман згадував як “одна навіжена баба звела його з розуму”. Вважається, що шведський король Карл ХІІ встанови контакт гетьманом Іваном Мазепою саме за допомогою Ганни Дольської. Дослідниця Ілона Чаманська вважає, що позиція Дольської вплинула на рішення гетьмана заключити союз із Швецією. З шведським королем пані Ганна листупалася ще до знайомства з правителем України. Княгиня слала до гетьмана шифровані листи, розшифровуванням яких займався Пилип Орлик.  В березні-квітні 1706 році, перебуваючі в Мінську, гетьман зізнався Кочубею, що Дольська передала йому пропозиції Станислава Лещинського, в тому надати йому особисто титул чернігівського князя. В квітні 1707 Мазепа повертався з Жовкви, де цар відмовив йому у військовій підтримці в разі вступу шведських військ і заїхав до Дольської у один з її маєтків, це був останній раз коли вони бачились в живу. Влітку 1707 року Дольська повідомила, що князь Долгорукій і генерал Рен стверджували, що Меншиков “яму під ним риє і хоче, його лишив, сам в Україні бути гетьманом”. Другий лист від імені короля Річі Посполитої пані Ганна вислала в липні 1707 року. У вересні 1707 року княгиня передала гетьману оригінал звернення її племінник до козаків з пропозицією об’єднатися. Відомо що в 1703-1708 роках її племінник Станислав Лещинський вів перемови з Мазепою про відновлення Гадяцької унії. В решті решт між обома правителями була заключена угода про спільну боротьбу з Петром Першим.  Наступного дня після отримання листа від Дольської, 17 вересня, Іван Мазепа повідомив своїх близьких підлеглих про рішучій намір вступити в союз із шведським королем. Гетьманський лист до короля повіз священик княгині. В стосунках між гетьманом і княгинею були й глибоко особисті моменти. В доносі на гетьмана Василь Кочубей згадував, що княгиня вислала до гетьмана музикантів і “постіль коштовну і добу”. Відомо, що голова козацтва підносив тости на честь княгині. В травні 1705 року гетьман Мазепа став хрещеним батьком майбутньої поетеси Урсули-Франциски з Вишневецьких Радивил, доньки Януша Антонія Вишневецького, онуки Ганни Дольської. На христинах була присутня Дольська. Пилип Орлик згадував, що після того як став кумом Вишневецьких Мазепа, який на той час був також вдівцем, ще протягом двох днів мав “нічні і денні конференції” з княгинею Дольською. Племінник Івана Мазепи Андрій Войнаровський на допиті згадував про те, що Ганна Дольська обіцяла вийти заміж за Мазепу. Якби так сталося то молодий був старіший з молоду на 22 роки. Різниця велика, але обидва чоловіки княгині, як відомо, були ще старішими. Сам Мазепа в 27 січня 1708 року писав до белзького воєводи Адама Сенявського, що інформація про його весілля з Дольською “є явними плітками”. Зваживши на роль яку княгиня зіграла у останні роки життя дослідники називають її і спокусницею, і роковою  жінкою, і останнім коханням українського гетьмана.

1 thought on “Господиня Каролина, Дубровиці і Нового Дольська”

Залишити відповідь