Гість польного гетьмана

Віктор Місіюк, Культура
19/09/2020, Leave a comment

В центрі Дрездена об’єкт світової культурної спадщини – почолочений кінний пам’ятник одному з представників місцевої монархічної родини. Так званий Золотий вершник поставлений на честь представник саксонської династії Август Фридрих з роду Веттинів, більше відомий як король Річі Посполитої Август Другий Сильний. Цей образ дивовижно вписується в уяву шляхти про свого монарха. В 1697 році помер Ян Соб’єський. Його наступником вперше голосами меншості був обраний саксонський чи са(к)ський курфюрст. З нього почалася золота доба шляхетської вольниці, про яку після скажуть: “за короля-саса, їж-пий, послабляй пояса”. Обидва монархи саксонської династії були великими любителями смачної їжи, пиття, жіночих обійм. Але золотими часи панування саксонців вважали не з причини порівняно мирного ситного життя, а тому, що шляхта вповні користалася “золотими вольностями”.

Давні королівщини на той час були великою мірою роздані шляхті і церкві. Війни, розквартирування військ, внутрішні конфлікти сказали на стані королівської власності. Тому подорожуючі країною правитель часто зупинявся не в своїх маєтках, а у маєтках своїх підданих. Через рік після свого обрання Август Другий вибрався до Великого князівства литовського, де тривало протистояння “партій” Сопіг і її противників. По дорозі до адміністративного центру Берестейського воєводства 20 листопада 1698 року саксонець заїхав до палацу литовського підскарбія Кароля Радивила в Білій. Королівський візит приніс власнику добрий результат. В грудні того ж року небіж попереднього короля отримав вакантну майже рік посаду великолитовського канцлера.

В Берестейському повіті Август ІІ провів майже місяць. Він прибув до Берестя 24 листопада 1698 року. Король розмістився в  палаці віленського каштеляна, литовського польного гетьмана Юзефа Слушки в містечку Тересполь. Містечко було головною резиденцією польного гетьмана. Воно було назване на часть його дружини Терези і отримало родовий герб Слушків. Місцевий палац колись належав королю, але з часом потрапив до біскупа Костянтин Бжостовського. До того ж в травні 1693 року Слушко купив собі за 80 тисяч золотих у Казимира Стеткевича посаду берестейського війта. В гостях у власника тереспольського палацу влітку того ж 1698 року був московський цар Петро Перший. Тут гостював згаданий вже племінник Яна Соб’єського Кароль Станислав Радивил.

В самому місті, в берестейському замку, очевидно, добрих умов для розміщення королівського двору не було. 30 листопада королівський референдарій Станислав Антоній Щука вислав з Берестя до литовського підканцлера Кароля Станислава Радивила прохання розтиражувати запрошення для учасників сейму з Королівства Польського, “бо тут в таких парканах стоїмо, що й столу нема”. Ті, хто супроводжував короля находились находились то в одному, то в другому місті. Отець Анджей Хойнацький лист датований 25 листопада 1698 висилав з Тересполя і лист 29 листопада 1698 року з Берестя. 2 грудня 1698 року в Бересті король видав дав привілей литовським татарам, в тому числі поселеним в Берестейському повіті. 5 грудня в тереспольському палаці Слушків відбулося засідання ради сенаторів (в архіві Чорторийських зберігся документ “Senatus consilium w Terespolu”). Серед іншого на раді розглянуто питання окупації пруським монархом Ельблонга. Прийнято рішення вислати послів до Швеції, Данії і Генеральних штатів Франції для того, щоб вони виступили посередниками. В грудні король поїхав до Гродно. 15 грудня 1698 року король видав в Бересті привілей берестейським ієзуїтам на волоки в селах Плоска і Прилуки. Відомо, що частина сенаторів, такі як мальборкський воєвода Ян Єжи Пшебендовський, в очікуванні анонсованого королем проведення сейму находились в Бересті ще 19 грудня. 

Відомо, що симпатії короля після перебування на Берестейщині ще більше почали схилятись на бік прокоролівськи налаштованих військ під командуванням Юзефа Слушки. Відомо, що в цей час король мав зустрічі з ленчицьким воєводою Рафалом Лещинським, литовським підскарбієм Бенедиктом Сопігою. В грудні 1698 року  з-під Берестя Август Другий переїхав до Гродна, де також зупинився в палаці Юзефа Слушки. За цей час активна внутрішня дипломатія і дії саксонських військ дозволили королю примирити ворогуючі боки, приборкати амбіції коаліції Сопіг, закріпити за собою репутацію захисника шляхетських прав. 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *