Дивак з Полісся (ВІДЕО)

Віктор Місіюк, Культура
26/06/2020, Leave a comment

Один з останніх віршів Олексія Диковицького є реакцією на коментарі читачів. Частина з них готова сприймати “мовну екзотику”, “пастораль”, але категорично не готові сприймати соціально гостру, політичну поезію. На таке “замовлення” поет реагує гостро. Цікаво, що серед берестейських авторів, які пишуть традиційною мовою регіону нема забронзовілих рупорів офіціозу, бо місцева культурна немає офіційного статусу.

Одын такый дывак з Полісся
Почав пысаты віршы, пісні.
Пока пысав про Пыньск, прыроду,
Всэ гэто нравылос народу.
Воно і нравытса тэпэр,
Алэ “одтуль” вжэ нэ одын попэр,
Як напысалос “про насушчнэ”,
Сказав: “Вы все же про природу лучше.

Зачем, зачем кривить душой,
У нас тут вовсе не застой.
Прогресс и, знаете, стабильность,
И все живем под небом мирным.
Мы знаем ваши истинные цели,
И что народу вы сказать хотели.
Полноте, ну хватит вам все время намекать…
У нас вот новый мост
Через Пину,
Восстанавливаем руины,
Дорога на Погост…
Слабо про это написать?”

Не, не слабо пра мост, ці нават новабуд,
Пра розных “ворагаў”, якім вось-вось прыйдзе капут.
Пра развіццё, што ў суседзяў дрэнна,
А мы адныя крочым курсам пэўным.
Пра тое, як стараюцца ўлады,
І ведаюць, што трэба людзям, а чаго “не надо”.

Алэ ж такых, шчо пышуть по замові,
Шчо подбэруть прыятныйі вам словы,
Вы маетэ, як кажуть, шчо пэску!
І на ТВ, і в радіві, в газетах,
Такых, шчо з’ілы солі пуд на гэтым.
Воны напышуть вам на кажным языку
І про прогрэс, про мір і про стабільность,
Ну і про тэ яка в нас влада сыльна…

А мні пузвольтэ про свое пысаты,
Пока хтось хочэ почытаты,
Шчо маю ім сказаты лічно я,
Чудак з Полісся, Дыковыцькый А.

Одын такый дывак з ПоліссяПочав пысаты віршы, пісні.Пока пысав про Пыньск, прыроду,Всэ гэто нравылос народу.Воно і нравытса тэпэр,Алэ “одтуль” вжэ нэ одын попэр,Як напысалос “про насушчнэ”,Сказав: “Вы все же про природу лучше.Зачем, зачем кривить душой,У нас тут вовсе не застой.Прогресс и, знаете, стабильность,И все живем под небом мирным.Мы знаем ваши истинные цели,И что народу вы сказать хотели.Полноте, ну хватит вам все время намекать…У нас вот новый мостЧерез Пину,Восстанавливаем руины,Дорога на Погост…Слабо про это написать?” Не, не слабо пра мост, ці нават новабуд,Пра розных “ворагаў”, якім вось-вось прыйдзе капут. Пра развіццё, што ў суседзяў дрэнна,А мы адныя крочым курсам пэўным.Пра тое, як стараюцца ўлады,І ведаюць, што трэба людзям, а чаго “не надо”.Алэ ж такых, шчо пышуть по замові,Шчо подбэруть прыятныйі вам словы,Вы маетэ, як кажуть, шчо пэску!І на ТВ, і в радіві, в газетах,Такых, шчо з’ілы солі пуд на гэтым.Воны напышуть вам на кажным языкуІ про прогрэс, про мір і про стабільность,Ну і про тэ яка в нас влада сыльна…А мні пузвольтэ про свое пысаты,Пока хтось хочэ почытаты, Шчо маю ім сказаты лічно я,Чудак з Полісся, Дыковыцькый А.

Publiée par Aleksy Dzikawicki sur Mardi 23 juin 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *