Дипломатія Генеральності

Берестейський з’їзд Торговицької конфедерації взявся активно формувати внутрішню і зовнішню політику. На початку з’їзду, 7 вересня, маршалок берестейської конфедерації Михайло Залейський вислав зі столиці республиканців лист до Адама Чорторийського в якому він закликав останнього з патріотичних міркувань приєднатися до конфедерації: “Якщо не можна з Батьківщини виїхати, робити треба те, що можна, щоби в ній жити і жити з тим суспільством, яке складає Батьківщину“.  Після проголошення Акту створення Генеральної конфедерації обох народів республіканці відправили в Врашаву посольство до короля Станислава Августа Понятовського з вимогою затвердити нову унію і відновити колишній лад.

Адам Чорторийський

Конфедерати усіма силами намагались зберігти міжнародний порядок, який був порушений революційними подіями у Франції. Для узгодження позиції до Річі Посполитої були відкликані посли з Франції, Туреччини, Австрії, Німеччини, Іспанії, Швеції, Данії, Голандії. Реакцією на французьку революцію стало оголошення посла Франції Марі Луї Декорша presona non grata, були відкликані усі представники з обох сторін. Відбулася заміна дипломатів. До прикладу, новим послом Річі Посполитої в Нідерландах став секретар конфедерації Дизма Томашевський.

Республіканці не могли не звернути увагу на присутність іноземних військ на території Річі Посполитої і збильшення їх кількості поблизу кордонів. Ширилися чутки про загарбницькі апетити Прусії і Росії відносно Річі Посполитої. У відповідь на інформацію генерал-лейтенанта Бишевського про наближення до кордонів пруських військ Генеральність вислала лист до пруського посла Людвіга Бухгольца: “Республіка Польська завжди вірна дружбі і союзним зв’язкам з Його Милістю Найяснішим Королем Пруським, подібні чуткам не може визнавати інакше, як свідомо поширювану неправду, якою хочуть змусити Польщу засумніватись сусідскій дружбі Його Милості Найвищого Короля Пруського, вплинути на думки і громадський порядок порушити; заспокоєнням цього усього найкращім і найпевнішим засобом буде категорична відповідь Вашої Милості Пана Бухгольца; Генеральна конфедерація не сумнівається, що Пан Бухгольц темміново її дасть, що заспокоїть стурбованість польських громадян, переконає їх, що Його Милість Найясніший Король Пруський, вірністю своїм союзникам і сусідською дружбою більше, чим перемогами, хоче збільшити свою славу“. 26 вересня маршалок гроденської конфедерації Кароль Літавор Хрептович розіслав з Берестя листи до європейських країн. Цим актом конфедерація хотіла “похвалитися перед народом дружбою з іншими європейськими державами і з нетерпінням чекала відповіді на ноти“. 

Але найбільше уваги приділялось контактами з Російською імперією послом в якій став колишній литовський писар Єжи Велигорський. Крім того, спеціальна делегація (Франциск Ксаверій Браницький, Северин Жевуський, Шимон Косаковський, Антоній Протазій Потоцький), яка добралася до Північної Пальмири, 14 листопада 1792 року подякувала імператриці Катерині ІІ за “військову допомогу” і запропонувала заключити “вічний мир” між Росією і Річчю Посполитою. Один з головних посланників Северин Жевуський сподівався домогтися у імератриці згоди на вічне безкоролів’я. Великі надії на Росію покладав маршалок конфедерації Станислав Щасний Потоцький, який, як вже згадувалося, мав надію на те, що може стати майбутнім королем. 

Станислав Щасний Потоцький

Але усі ці амбітні плани і віра в союзницькі зобов’язання були змушені пройти випробування другим розподілом Річі Посполитої, який фактично призвів до ліквідації цієї держави. Не випадково на картині Яна Матейко “Падіння Польщі” маршалок республіканців Станислав Потоцький стоїть з потупленими очима. Берестейський період панування в Річі Посполитій республиканців-торговичан на тлі майбутнього калапсу виявився ні чим іншим, як магнатським фарсом. 

  • 2
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *