Дирижабль-рекордсмен

Віктор Місіюк, Культура
13/06/2020, 1 Comment

Поява в Бересті дирижаблів була чималою подією. Чергова закордонна покупка призначалася для берестейської другої повітроплавної роти. До комісії “по прийомці керованого аеростату” на чолі з полковником Натом і військовим інженером капітаном Німченко, включено також відомого військового інженера Сергія Ульяніна. Відомо, що останній потрапив за кордон 9 вересня 1909 року. Тож до Берестя новий аеростат потрапив не раніше цієї дати. Дирижабль привезли у зібраному вигляді. Він був прийнятий на озброєння в 1910 році.

Побудовано аеростат на заводі комапнії Гюстава Адольфа Клемана “Астра Клеман-Баярд”.  Первісток отримав назву “Клеман-Баяр-1”. Особливістю конструкції були чотири великі балони-стабілізатори в хвостовій частині. Дирижабль був сконструйований в 1908 році. Першим 29 жовтня того року на ньому піднявся у повітря Генрі Капферер. До кінця року дирижабль здійснив тридцять польотів раз за разом встановлюючі нові національні рекорди швидкості, часу польоту. Перелітав на 200 кілометрів. В наступному році на ньому встановлено світовий рекорд висоти – 1500 метрів на який протримався дві години.

Льотні характеристики аеростату вражали. В 1909 році в Санкт-Петербурзі навіть опубліковано книгу цілком присвячену “Клеман-Баяр”. Новинка компанії “Астра” була дуже популярною у фотографів. Зберіглося чимало листівок перших польотів.

В 1909 році первістка нового типу дирижаблів виставлено на продаж за пів мільйона французьких франків. 23 серпня 1909 року аеростат продемонстрували російським експертам. Під час першого польоту Луї Андрі Капацца піднявся на 1200 метрів, а під час другого побив світовий рекорд піднявшись на 1500 метрів.

Під час демонстрації стався неприємний інцидент. Пробув на рекордній висоті аеростат вичерпав пальне. Дивгуни замовкли. Дирижабль понесло на дерева і до Сени. Екіпаж був змушений використати розривний пристрій. В результаті рекордсмени приводнилися неподалік од берега. Довелося дирижабль.  підремонтувати. Рекорд і катастрофа стали журналістською сенсацією, яка облетіла пресу, з’явилася на листівках.

Російська імперія заплатила за нього 225 тисяч рублів. Ціна астрономічна. За неї на той час можна було купити 22 літаки. В російський армії повітряне судно отримало назву “Беркут”. Це був далеко не найбільший з дирижаблів російської армії. До прикладу в 1912 році в Петербурзі побудують “Гігант”, який буде в шість разів більший за “Беркут”. За типом “Клеман-Байар-1” належав до м’яких дирежаблів. Об’єм 3500 метрів кубічних. Один балонет на 1100 метрів кубічних. 56,2 метри в довжину. Максимальний діаметр 10,6 метрів. Двигун “Клеман-Баяр” потужністю на 77 кВт приводив в рух пятиметровий дволопасний пропелер. Дирижабль розвивав швидкість до 54 кілометрів за годину. Він був розрахований на 11 годин польоту. Особливістю дирижаблів “Клеман-Баяр” були довгі гондоли, що дозволяло рівномірно розподіляти на ній вантаж, але й створювало додаткову вітрильність. А піднімав аеростат 800 кілогармів вантажа. Екіпаж до вісьми осіб.

В 1912 році на дирижаблі з’явилося озброєння –  “рушниця-кулемет” Медсона. Боєкомплект 3 тисячі набоїв. Воювати “Беркуту” не довелося. На початок Першої світової війни він вже вважався застарілим і був скерований на капітальний ремонт. Причина була в недовговічності оболонки. Влітку 1916 року аеростат розібрали і більше не відновлювали.

  • 1
    Поділитися

1 thought on “Дирижабль-рекордсмен”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *