Дніпро-Буг очима Євгена Халдея

Віктор Місіюк, Культура
26/06/2020, Leave a comment

Фотограф Євген Халдей один з найбільш відомих фотолітописців Другої світової війни і радянської історії загалом. Фотографії зроблені під час війни були долучені до справ як докази військових злочинів нацистської партії. Йому належать всесвітньо відомі кадри “Нюрнберзький процес”, “Парад Перемоги”, “Жуков на коні”, “Прапор над Рейхстагом”, “Бранденбурзька Мадонна”, “Бої за Графську пристань в Севастополі”, “Перший день війни”.

Тришинський шлюз на Дніпровсько-Бузькому каналі. Бересть, 1940 рік. Фото Євгена Халдея

Ще як любителя його фотографії помітили спочатку в українському «Прессфото», а потім і в московському агентстві “Союзфото”. У 1933 році Євген влаштувався в як фотокореспондент в газету “Сталінський робочий”, потім Халдей перейшов на роботу в “Соціалістичний Донбас”. За цей час уродженець Юзівки, справжнє ім’я якого Єфим Халдей, двічі ставав лауреатом другої премії на Вседонецкіх фотовиставках. В 1936 році фотограф наважився вислати своє портфоліо у  Телеграфне агентство Радянського Союзу. У 1936 році після курсів підвищення кваліфікації його запросили на роботу в Фотохроніці ТАРС. Фотографа головного інформаційного агенства висилають у відрядження по всій країні: в Якутію, на Памир, в Карелію, на нещодавно приєднані до Радянського Союзу області Західної Білорусії і України.

Селянські вози на будівництві Дніпровсько-Бузького каналу. 1940 рік. Фото Євгена Халдея

Так Євген Халдей попадає на будівництво Дніпровсько-Бузького каналу. За півроку на каналі збудовано вісім шлюзів, дві плотини, п’ять водоспусків, будки, склади, службові приміщення, житло для персоналу. Старовинний канал спрямлено, прокопано 23 кілометра.

Караван з дніпровськими баржами виходить зі шлюзу на Дніпровсько-Бузькому каналі. 1940 рік. Фото Євгена Халдея

Саме фотографією Євгена Халдея газета “Правда” проілюструвала новину про відкриття 9 серпня 1940 року Дніпровсько-Бузького каналу. Фото зроблено в берестейському порту. На передньому плані натовп зі знаменами, духовим оркестром і катер перших двох караванів “з вантажем хліба з Києва”.

Човен на каналі. Фото Євген Халдей

Серед матеріалу відзнятого фотографом є кілька досить ліричних кадрів місцевих жителів на традиційному човні в водах каналу. Але в більшості домінує пафос праці, будівництва, ударництва.

На будівництві Дніпровсько-Бузького каналу. 1940 рік. Фото Євген Халдей

Зрештою будівництво каналу було далеко не романтичним, часто у екстримальних погодних умовах. Голова Культурно-просвітницького громадського об’єднання спадкоємців Поліської шляхти “Честь і Гідність” Микола Качановський опублікував фотографію яку підписав: “Цей будинок побудований з 12 колод береста. Ці дерева досягають висоти 30 метрів і товщини більше одного метра. Вони практично зникли на Поліссі після сильної морозної зими 1940 року“. Мечислав Китайчук згадував, що робітники працювали навіть при сорокаградусному морозі. Будівельниками каналу переважно були мобілізовані для того місцеві селяни.

Дівчата на будівництві Дніпровсько-Бузького каналу. 1940 рік. Фото Євген Халдей

Одна з великих тем, оспіваних фотомайстром – жіноча праця. Є в кадрах місце красі, портретності, але головним є демонстрація емансипованості, рівнопорав’я в праці, в тому числі фізичній, як новий соціальний здобуток.

На Дніпровсько-Бузькому каналі. Фото Євгена Халдея

Замовлення на жіночу тему очевдино. Але розділити пафос фотографа нелегко. Будівництво канала стало важким випробуванням для берестейського села. Трудодні були однією з причин які в решті вигнали велику частину мужиків з землі.

Жінки на будівництві Дніпровсько-Бузького каналу. 1940 рік. Фото Євгена Халдея

Хоча й не в такий мірі, але Євген Халдей на собі одчув “ласку” сталінської політики. З 1948 році почалася боротьба з космополітизмом, читай сионізмом, і офіційний фотограф Радянського Союзу був звільнений з роботи з “вовчим білетом”, на одинадцять років лишився без роботи. Тому велика частина робіт майстра після десятиліттями не виставлялася. Вже у ХХІ столітті до столітнього ювілею з дня його народження кадри будівництва Дніпровсько-Бузького каналу знову повернулись у галерею. Сама тема також варта того, щоб повернутись до праць сучасних дослідників. Достатньо вона описана. Білих плям ще достатньо. Ще живе пам’ять по берестейських селах. Закривати цю сторінку історії рано.

Дніпровсько-Бузька мадонна. 1940 рік. Фото Євгена Халдея

 

  • 1
    Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *