Добре місце для фортеці

ПроСВІТ, Культура
17/02/2021, Leave a comment

Кажуть, що снаряд двічі в одне місце не трапляє. Але з різницею в тридцять років два міністра оборони Російської імперії обирали одні й ті ж місця для будівництва фортець.

З часів Північної війни, коли захоплений розташуванням Пинська шведський король Карл ХІІ наказав чи то з зайздрості, чи то з огляду на небеспеку залишити в своєму тилу таку фортецю наказав зруйнувати замок князя Михайла Сервація Вишневецького в Каролині, в місті над Пиною потужних фортифікацій не було.

В 1810 році міністр оборони, який займав цю посаду в 1810-1812 роках, Барклай де Толі запропонував будівництво трьох фортець, в тому числі в Острозі і Пинську. Міністр оборони в 1827-1852 роках князь Олександр  Чернишев в 1843 році обрав з півтора десятка запропонованих фортець чотрири: Житомир, Мінськ, Остріг і Пинськ. Хоча імператор Миколай Петрий також звертав увагу на Пинськ: “Як тільки вибір між Дубно і Острогом буде вирішений, треба буде влаштувати єднаючу шосу між обраним пунктом і шосе, яке веде з Берестя на Бобруйськ. По цьому питанні завжди вказують на Пинськ; я не висловлююсь ні на користь одного, ні на користь другого пункту, більш корисного для влаштування дороги; скажу лише, що напрямок цей здається мені вірним. На сьому пункті треба влаштувати подвійний тет-де-пон, але без особливо дорогих робіт”. Тобто йшлося про мостові укріплення при переправах з обох боків річки. Судячі з цього плани міністрів не передбачали руйнування міст, так як це сталося в Бересті. Причини ж вибору були очевидні. Пинськ був найбільшим містом Прип’ятської долини, до того ж находився на перетині водних та сухопутних шляхів і був розташований на достатньо далекій для підготовки його оборони відстані од західного кордону.

Як відомо фортецю в Пинську не було збудовано. Вибір пав на інші міста. В Першу світову війну першокласна Берестейська фортеця була залишена без бою, така ж доля чекала Нову Дубенську фортецю, фронт загруз на передмісті Пинська, а до Острога не досягнув, хоча й пройшов по межі долини Стира і Горині. Тобто з точки зору військової стратегії бачення міністрів оборони виглядає цілком виправдано, що змушує замислитись над тим, чи не переважав політичний чинник над військовим в прийнятті рішення будівництв фортець в Бересті та Дубно, наблизив такі складні для організації оборони об’єкти до державного кордону.

Залишити відповідь