Добірні війська

Віктор Місіюк, Культура
09/11/2021, 2 коментарі

Такої картини Бересть не бачив давно. До міста пішки входила кавалерія. “На шосе при 12 градусах морозу і безсніжжі була страшна ожеледь, і коні падали, що змусило нас ці два переходи пройти пішки, ведучі коней на поводу,” – згадував один з учасників походу. Так до Берестя входили посинілі од холоду, вдягнуті у золочені каски з орлами гвардійці. З тексту можливо складно зрузуміти, що мова не про наполеонівські чи кайзерівські війська (не кажучі про другу світову) а про передислокацію в межах імперії російських військ осінню 1854 року, як видалась досить морозяною. Щоправда треба враховувати, що різниця між сучасним григоріанським і тогочасним офіційним юліанським календарними стилями складає близько двох тижнів, тобто пізніше чим сприймав би його сучасний читач. 

Шолом і кіраса російських квалергардів

В Кобринь на Берестейську шосу ми прийшли 7-го листопада. Цей перехід од Слонима до Кобриня був дуже неприємний, внаслідок значних морозів без снігу. Бо ми йшли в похід в касках і кірасах, які в літній час тримали нас постійно в поту, а при значних морозах, що доходили до 12 градусів, на голові відчувались мов тиски, а під кірасу під сюртук вдягнути тільки легку фуфайку і зверху сюртука просту солдатську шинель вперше введену для офіцерів в Кримську компанію. Нічого більше на себе вдягнути не можна було через кіраси, яких обидві половини обов’язково повинні були сходитися. Од холоду, щоб не мерзли ноги, ми їх загортали м’якким папером, а стремена сукняною кромкою. Труби були  обмотані сукняними кромками, але це не завжди допомагало.  На наказ трубити сигнал, трубачі іноді, при всьому старанні, не могли видати жодного звука“. Картина доповнена поганими умовами постою виглядала жахливо. “Але ще гіршими виявились два останні переходи з Кобриня до Берестя 8 і 9 листопада“. Гвардійці ще не знали, що їм доведеться спішитись. “Найшли теплі і просторі квартири на передмісті і дуже гарячий прийом у коменданта фортеці генерала Бартоломея, який виявився товаришем усіх наших старіших офіцерів“, – таким запам’ятався перехід до Берестя майбутньому члену Державної Ради, активному члену Імператорського товариства ревнителів історії, князю Миколаю Репніну. Він також згадував, що комендант Берестейської фортеці організував з тієї нагоди “жвавий бал” (відомо, що генерал Батоломей був любителем балів). 12 листопада лейб-гвардії Кавалергардський полк дійшов до Білої, де розмістився штаб. Ескадрони розквартировано по навколишніх селах.

Кавалергарди. ХІХ століття.

Разом із кавалергардами осінню 1854 року регіон наповнили інші гвардійські частини. 11 листопада року через Бересть пройшов лейб-гвардії Кирасирський Його Величності полк і розташувався неподалік кавалергардів в Лукові. Лейб-гвардії Кінний полк також 26 жовтня вирушив до Берестя. Детально переміщення гвардійців не вивчені. Історія Кримської війни в західних губерніях Російської імперії вцілому варта окремого дослідження, доброї монографії. Але з більшого місця диспозиції були стабільними. Станом на червень 1855 року штаб лейб-гвардії Гусарського полку находився в Високому, лейб-гвардії Уланського полку – в Кобрині, лейб-гвардії Козачого полку – в Домачові, лейб-гвардії Кінно-гренадерського полку – в Пружані. На той час в регіоні шаленів тиф. Командування уникало скупчення війська, крім того розсередження давало можливість прогодувати війська довщий час. Відомо, що в регіон були скеровані гвардійські піхотні частини Першого гвардійського корпусу – дві гвардійські піхотні дивізії, які супроводжувала друга лейб-гвардії артилерійська бригада і лейб-гвардії саперний батальон. Гвардійські частини було підпорядковано Західній армії генерал-ад’ютанта С.Сумарокова.

імператор Миколай Перший

Берестейська фореця фактично опинилась в кільці гвардійських частин. Гвардію можна було б назвати військовою світою, останнім найдорощім військовим резервом імператора. Цвіт дворянських родів служив в гвардійських  імператорських полках. Кавалерія здавна була лицарським родом військ. Для служби в ній родини часто за власні гроші, не шкодуючі для своїх нащадків, купували найкращих коней. Чому стільки молодих представників вищої аристократії скеровано в міста і містечка історичної Берестейської землі? Знавцям добре відомо, що під час Кримської війни з фортеці були виведена частина росташованих тут військ і установ, в тому Олександрівський кадетський корпус. Однією  з причин була необхідність звільнити приміщення для інших частин, а також можливої ставки імператора. Кримська війна була у розпалі і монарх очікував початку повномасштабних бойових дій на західному кордоні. В 1854 році Миколай І планував у випадку оголошення війни західними сусідами особисто прибути до Берестя. “Ця ділянка сухопутного кордону, прикривая шлях в серце Росії вимагала особливої уваги.  З тієї причини до складу армії, тут розташованої були призначені добірні війська” – писав імператор. Берестейська фортеця була особистим проектом монарха, він вклав великі кошти у будівництво першокласного військового об’єкту. Але командувати військами у масштабній європейський війні Миколаю Палкину (прозваному так за любов до пруської муштри і толерування фізичних покарань у війську) не судилося. Він помер в лютому 1855 року через пару місяців після того, як гвардійці прибули на місце призначення.

Антоній Ессен

Кавалергарди находились в районі Білої до 2 липня 1855 року, бо тільки влітку, як згадував князь Миколай Репнін стало зрозуміло, що Австрійська імперія не приєднається до антиросійської коаліції. Тому було прийнято рішення вивести гвардію північніше поближче до Балтійського узбережжя, де можна було сподіватись висадки ворожого десанту. В серпні 1855 року на лугах поміщиків та селян між Берестєм і Білостоцькою слобідкою були проведені збори всієї 1-ї Легкої Гвардійської Кавалерійської дивізії. Її штаб на чолі з генерал-лейтенантом Антоном Ессеном находився в Пружані. Чисельність дивізії сягала 3 572 вояків, командували якими вісім генералів. Оскільки осінню того року було прийнято рішення перевести гвардійців ближче до Балтикі і пруського кордону штаб самого південного з гвардійських полків, Козачого, переведено на зимівлю в Пружані. В квітні 1856 року полки повернулись з Кримського походу. А вже в 1857 році 1-а Легка Гвардійська Кавалерійська дивізія була розформована. Її частини переведено до 1-го квардійського корпусу.

 

 

2 thoughts on “Добірні війська”

Залишити відповідь