До ювілею професора Григорія Аркушина

ПроСВІТ, Новини
20/04/2018, Leave a comment

У цю сонцедайну, теплу днину святкує поважний ювілей доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови СНУ імені Лесі Українки Григорій Аркушин.

Надзвичайно скромний, до глибини поміркований, виважений, мудрий, залюблений у слово й наукову працю, справжній Учитель  і Людина. Таким є він – Григорій Аркушин. Фундатор волинської діалектологічної школи.

Уже більше 30 років Григорій Левкович працює на викладацькій роботі в рідному університеті, випускником якого він є. За цей час професор вивів у світ велику плеяду студентів, яким прищепив любов до українських говірок та власних назв. А скільки пройдено діалектологічних експедицій селами Волинського Полісся, Берестейщини, Холмщини! Напевно, у багатьох випускників-філологів ще досі вдома збережена  картотека й диктофонні записи старожилів із рідних сіл.

Наукове життя Григорій Аркушин пов’язав із діалектологією та ономастикою, захистивши дві дисертації, видавши та упорядкувавши один за одним словники: західнополіських говірок, евфемізмів, мікротопонімів і мікрогідронімів, прізвиськ, варіантів власних імен, луцьких жаргонізмів і сленгізмів, прізвищ, зоонімів, західнополіських діалектизмів у художній літературі. А цифри наукової спадщини професора вражають. Сьогодні Григорій Левкович – автор понад 20 книг, 200 статей, опублікованих у Польщі, Росії, Білорусії, Чехії, Словаччині, Сербії, Німеччині. У своєму доробку має і відеоархів із записами з різних куточків Західного Полісся.

З ініціативи професора Григорія Аркушина на базі факультету філології та журналістики створено Західнополіський ономастико-діалектологічний центр, картотека якого нараховує декілька тисяч найменувань, включаючи фонозаписи.

Українська мовознавча спільнота знає Григорія Аркушина як талановитого вченого, великого діалектолога, а колектив факультету, його колеги  та учні – як надзвичайно відданого своїй праці, енергійного і товариського, який уміє вислухати і порадити, пожартувати і спитати, пожурити й захистити, бути вимогливим і добродушним водночас. Для викладачів Він – хороший взірець для наслідування, для студентів – шанований учитель і порадник.

А ті, хто був і є аспірантами Григорія Левковича, гордяться особливо. Адже Учитель  не лише передає власну наукову сумлінність учням, а й допомагає обрати одну з найцікавіших тем, яка потім обов’язково стане дисертаційною працею. Лише з його благословення ми, ще студенти другого курсу, виступали з науковими повідомленнями у Польщі та на солідних всеукраїнських конференціях.

Немало учнів пішли діалектологічною дорогою свого наставника і стали кандидатами філологічних наук: Юрій Громик, Руслана Омельковець, Зоряна Мацюк, Людмила Шуст, Руслана Зінчук, Наталія Шульська, Жанна Масюк.

У цей великий день дозвольте нам,  Вашим учням, висловити слова щирої вдячності. 

Юрій Громик, декан факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки

«Григорій Львович Аркушин – то в моєму житті, не боюся перебільшення, ціла епоха, якщо брати до уваги інтелектуальний та емоційний досвід. Учений європейського рівня, викладач найвищої кваліфікації; людина феноменальної працелюбності та енциклопедичних знань, якими щедро ділиться зі своїми учнями; яскрава особистість, надзвичайно чутлива до слова і вельми майстерна в послуговуванні ним… Жива народна мова стала для Григорія Львовича змістом усієї його наукової діяльності, і це зацікавлення-залюблення виявилося настільки органічним, симпатичним і щирим, що не одне покоління студентів перейняло саме таке – трепетне – ставлення до української мови загалом і народної говірки зокрема. Саме Григорій Львович колись спонукав (і зацікавив!) мене, студента україністики, до студій над народною мовою; відтоді, від першої скромної студентської публікації, діалектологія стала і моєю великою любов’ю. Викладацька майстерність та елегантність професійного стилю професора Аркушина настільки привабливі, що досі вчуся в нього (і маю з того щиру втіху). За все це – щиро дякую! А в день народження бажаю доброго здоров’я на многії літа, невичерпного натхнення на нові цікаві проекти і Божої допомоги до кожного починання» 

Зоряна Мацюк, доцент кафедри філології та методики початкової освіти СНУ імені Лесі Українки

«Пам’ятаю, як Григорій Левкович сказав мудрі слова, що стали кредом мого життя: «Молодість врятує світ…». Пам’ятаю, що у ті 18 років, молодість – це ще не була абсолютна категорія…а юнацький максималізм і запал давав впевненість у вічній молодості, я не усвідомлювала важливість цих слів. Цінність кожного з нас не лише у життєвій мудрості, а й у вмінні зберігати у серці натхнення, вічне цвітіння і оптимізм у завтрашньому дні. Григорій Левкович завжди залишається утіленням світлого промінчика надії та впевненості у безхмарного майбутнього. Адже наше майбутнє і сучасне у нашому корінні – у тій царині народної мудрості, що захована, як безцінний скарб, у фразеології українського народу. Вчителю, Ви навчили нас цінувати рідне слово, любити народну мудрість, шанувати традиції та звичаї народу, відчути українську ментальність із серця, із народу, із кожного з нас. У цей знаменний день хочу побажати Вам вічної молодості, яка врятує світ від буденності, звичності та пересічності. Бажаю ще багато років запалювати очі молоді прагненням нових знань, пошуку істини і відчуттям народного духу. Нехай завжди в душі цвіте весна, а весна – це початок, зародження нових надій, сподівань і віри у світле майбутнє. Бажаю, щоб книга Вашого життя повнилася тільки щасливими моментами, радісними подіями, незабутніми враженнями, була проникнута любов’ю та шаною».

Людмила Шуст, викладач кафедри словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу

«Дякую долі, що в одну мить зробила за мене правильний вибір, у результаті чого і склалася співпраця з Вами,  Григорію Левковичу. Ваші наукові розвідки, мудрі поради, толерантні зауваження, тонкий гумор, неймовірний оптимізм і батьківська опіка – найкращі спогади про моє аспірантське життя. Спасибі, що й нині Ваші двері завжди відчинені як для студентів, так і для випускників, що своєю невтомною науковою працею Ви подаєте взірець неосяжності діалектної ниви, що Ваша лабораторія лишається по-домашньому затишною. Зичу Вам у відмінному здоров’ї знайти ще безліч діалектних цікавинок!» 

Жанна Масюк, викладач програмування для дітей

«Дякую за Вашу справедливість і чесність! За Вашу доброту і науку! Бажаю Вам та Вашим найдорожчим міцного здоров’я! Нехай уся та енергія, яку Ви віддаєте іншим, удвічі повертається!» 

За матеріалом СНУ ім.Лесі Українки

Залишити відповідь