Етимологія топоніму Бріск. Версія перша. Германська колонізація

Віктор Місіюк, Культура
19/11/2020, Leave a comment

В 2019 році з нагоди ювілейних святкувань в Бересті було оновлено експозицію археологічного музею “Берестье” і прилеглу територію. За задумом архітекторів вздовж стежки встановлено знаки з офіційними назвами міста різних часів, а також у різних етнонаціональних літературних традиціях. Ідея настількі добра, що заслуговувала б бути втіленою в центральній частині міста, чи на територіі вокзалу. Палітра історичних назв дуже широка. Тому у дослідників вельми широке поле для досліджень і гіпотез. Саме укладання повного переліку варіантів складний, як і захоплюючий, виклик. 

Помістити усі варіанти на табличках в околиці археологічного музею було неможливо. Але кілька важливих назв туди потрапили. Одна з них – Бріск. Очевидно, що іі походження цікавить багатьох, хто знає, що так називають місто на їдиш –  בריסק , або в латинській транслітерації Brisk. В Бересті з липня 2001 року існує міське жидівське громадське об’єднання “Бріск”. До слова, коли в 1990 році представники українського руху спробували використати традиційну українську назву, зареєструвати Українське громадсько-культурне об’єднання  “Бересть”, то отримали в справі назви категоричну відмову з боку обласного управління юстиції.

Очевидно, що поширена в їдиш назва співзвучна з іншими, але й має свої відмінності. Яким чином вони з’явилися? Версія перша – колонізаційна модель. Носії їдиш масово з’явилися на території Східної Європи внаслідок другої хвиля германізації, появи чисельних колоністів з території Священної римської імперії германської нації. Першою країною на їх шляху стало Польське королівство. Тут колоністи стикнулись з назвами певного типу, які за тією ж моделлю могли бути перенесені на нові території, а саме на міста Великого князівства литовського. Назву Бжеско поблизу Бохні в середньовічних германських текстах передавали як Бріск. Така з назва трапляється стосовно Бжешьчя в Куявії, який після об’єднання у Річ Посполиту Польщі і Великого князівства литовського на їдиш почали називати Brisk Kuyavsk чи Brisk de Koyavi, а Бересть – Brisk de Lite.

Чому в назві утвореній за моделлю назв польських населених пунктів нема типових для польськоіі мови фонетичних рис? Марія Карплюк, автор грунтовного дослідження ідішистського топонімікону як поясння використовуе саме поширену модель. Їдиш, як відомо, належить до родини германських мов, носіям яких складно передавати слов’янські назви з шиплячими, зокрема західнослов’янські назви. Відсутність шиплячого на місці другого приголосного в корені слова можна пояснити саме тією причиною (Cozmir, Kreszew, Kuzmir, Mezeric, Szebreszin, Ludmir, Žitomir, ). Однією з причин може бути використання латинської мови в польському діловодстві, що само по собі може бути окремою причиною появи існуючого в їдиш варіанту топоніма. Обидві традиції’ (германська і романська) могли впливати на те, що при можливому переносі польських назв на східнослов’янські шиплячі не передавались. 

Далі буде

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *