Етимологія топоніму Бріск. Версія п’ята. Польський слід

Віктор Місіюк, Культура
16/12/2020, 1 Comment

частина 1, частина 2, частина 3, частина 4

Польська назва Берестя може бути причетна до появи в ідиш ойконима Бріск. Це підтверджується появою в європейських літературах  варіантів Brzesk і Бржеск. Варто пильно придивитись до польської літератури, яка може пояснити чому в корені слова з’явився голосний [і].

В польських текстах XVI-XVIII століть зустрічаються форми Brzyściu, Brzyścia. Це трапляється в документах різного типу. Казимир Римут зафіксував її в приватних листах 1548-1550 років. Листи є важливими пам’ятками оскільки вони були написані або безпосередньо в місті, або адресатами, які особисто в ньому бували. Як приклад можна згадати лист татарського поручника Якуба Улана 26 травня 1788 року до короля Станислава Августа, або лист білоруського біскупа Юрія Кониського написаний 9 червня 1768 року в Могилеві, в якому він згадує що  виїжджаючі з Берестя лишив там Historiam Zguropuli. Мова приватної переписки часто рясніє описками, помилками. Але відносити згадані варіанти написання назви Берестя тільки до них неможна. Більшість мов до появи, переважно під впливом Освічення, граматик були не кодифіковані, допускали варіабельність. Доказом чого є тексти ділового стилю, хроніки, мемуари, родинні папери, ділового стилю. В опублікованому в 1611 році польському перекладі книги Мартина Кромера “Польська хроника”, секретаря короля Сигізмунда І Старого, згаданий варіант трапляється кілька разів. На прикладі хроніки добре видно, що вона використовувалась як для позначення Берестя,  так і куявського Бжесця. Зосередимось тільки на тих, де виразно видно, що мова йде про адміністративний центр Берестейського воєводства. Миколай Ємьолковський використовує згаданий варіант назви в мемуарах, які описують події 1648-1679 років. Місцевий уродженець великий гетьман литовський Людвик Потій називав так місто в щоденнику родинних подій. Такий же варіант трапляється в інструкції 20 березня в1653 року, коли в  Бересті три воєводства (Київське, Браславське і Чернігівське) збирались. В універсалі Івана Мазепи 15 лютого 1706 року йшлося про те, що за наказом “ординансом” короля провіант з Волинського воєводства мав бути звезений до Берестя. В 1789 році кружляли чутки, що з Берестя почнеться антипольське антишляхетське повстання. В документах переписки між зацікавленими боками місто названо саме так.

Колаж. Бересть, XVI століття. Реконструкція Павла Татарнікова

Досить часто вона використовувалась в текстах, в яких описувалась Берестейська унія. Були, звичайно, віддалені від самої події в часі як “Bullae & brevia summorum pontificium sacrorum congregationum” 1767 року і, що найцінніше, внесені до Львівських книг, актів львівської ставропігії (Monumenta Confraternitatis Stauropigianae Leopolinensis) зразу після прийняття унії. Вони цікаві тим, що в одному і тому ж документі паралельно використовувалась як польська форма Brzyściu, так і руська Берестю. Аналогічно виглядає запис до берестейських книг 8 січня 1641 року, коли Афанасій Филипович, монах Свято-Симеонівський представив документ 1637 року фундатора Владислава Дорогостайського луцькому пише єпископу Афанасію Пузині. Текст грамоти написаний польською мовою і в ній зустрічається як “w moich majętnościach w Brzysciu”, так i “około Brzyścia”. Хоча сам писар в кириличному вступі до запису пише, що він зроблений “у Берестю”. Підкреслимо, що форма називного відмінку наведеного варіанту (Brzysciu, Brzyścia) в документах не зустрічається.

1 thought on “Етимологія топоніму Бріск. Версія п’ята. Польський слід”

Залишити відповідь