Законовчителі з Холмщини

На Берестейщині Кобринь здавна славиться як центр української культури: з цього міста походить низка громадських діячів, місто є окружним центр діяльності українських організацій, місцеві музичні колективи славляться репертуаром та рівнем виконання. Свій внесок у розвиток місцевої музичної культури, формування національних інститутів серед інших внесли кілька видатних холмщаків, яких доля завела на Кобринщину. 

Стефан Малеша народився в 1893 році в селі Канє на Холмщині. Після закінчення в 1907 році церковно-приходської школи навчався в холмській духовній школі і духовній семінаріїв Холмі, з якої випустився в 1915 році. В роки Першої світової війни служив у російському війську. Прийняв дияконську висвяту. В липні 1919 року призваний до польського війська, служив в 50 полку Кресових стрільців, 44-му стрілецькому полку. Працював вчителем початкової школи в Кобринському повіті. Вчитель Закону Божого в Кобрині.

В  1923 році висвячений на ієрея. Служив в Поліський єпархії до 1934 року. Одним з перших місць стало село Стрельно на Янівщині. Перебуваючі на цій посаді активно підтимував місцеву читальну товариства “Просвіта на Поліссі”, очолював місцевий комітет українського соціалістичного об’єднання “СельСоюз”. Вдома завжди розмовляв українською. В школі села Сочівки де він вів українською мовою Закон Божий, розповідав дітям чимало про національну історію. В Поліському воєводстві народились його двоє дітей Ольга та Юрій. При народженні сина померла дружина. В цей же час померає один з батьків. Після чого з 1934 року він повертається ближче до батьківщини, служить дияконом у селі Сліпче Грубешівського повіту, яке належить до Варшавсько-Холмській єпархії. Переходить на посаду диякона і псаломщика у село Лещани Холмського повіту і одночасно псаломщика у холмській церкві св. Іоана Богослова. Після того, як в 1938 році храм в Лещанах був зруйнований попросився псалмистом у приход села Дратів Любартівського повіту. Адміністрація довго не погоджувала його кандидатуру закидаючі слабе знання польської мови. Після того, як в 1939 році місцевий священик виїхав став настоятелем церкви. Хтось з місцевих видав адміністрації те, що священик допомагає втікачам з табору в Холмі. Розстріляний гестапівцями без суду та слідства разом із донькою неподалік хати 15 серпня 1942 року. Похований не місцевому кладовищі.Другий кобринський законовчитель, Петро Доманчук, народився в самому серці Холмського краю, в Холмі в 1902 році. В 1925 році він закінчив Кременецьку духовну семінарію. Паралельно диригував одим з хорів товариства “Рідна Хата”. Після закінчення семінарії вступив до Студії православної теології Варшавського університету. 1930, рік навч. славістиці. Член української варшавської студентської «Громади», деригував її хором. Член секції «Громади» при  Студії православної теології. В 1928 році обраний до Ревізійної комісії Після закінчення теологічних студій вступив на славістику Варшавського університету де провчився один рік. В 1929 році одружився. Мав четверо дітей: Зою, Галину, Павла та Богдана. Через матеріальну скруту в 1930–35 роках переїхав до Кобриня, де навчав Закону Божого у місцевій державній гімназії і керував церковним хором. В 1935 повернувся до Холма, був реґентом у церкві св. Іоана Богослова, 1940–44 управляв митрополичим хором в часи митрополита Іларіона (Огієнко). Паралельно викладає українську мову в середній технічній школі. В 1947 переїхав до Білостоку, працював реґентом соборного хору та вчителем Закону Божого. 

Від 1956 став працювати в Варшавській духовній семінарії викладачем церковного співу, церковно-слав’янської, латинської та української мови. Певний час керував мішаним хором Українського суспільно-культурного товариства. В 1961 році редагував 1-й православний «Церковний український календар», а з 1968 україномововний річник «Церковний календар». Помер в 1973 році в Варшаві.

  • 22
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *