Заплаву Льви пропонують зробити заказником

ПроСВІТ, На здоров'я
31/07/2021, Leave a comment

Громадська організація “Охорона птахів Батьківщини” підготувала всі необхідні документи, щоб білоруська частина річки Льва стала особливо охоронюваною природною територією. Місцева влада не проти, але чомусь не хоче однозначно підтримати проект.

Куди тече ця річка Льва? Її водотік досить загадковий. В Україні все зрозуміло, але в Білорусі річка, здається, зникає біля Альманських боліт. І зі 172 кілометрів загальної довжини 80 припадає на Білорусь. Вона наближається до села Кошара, робить петлю, огинає село Старина та біля Каротич впадає в іншу загадкову річку Ствігу, яка вже несе свої води до Прип’яті.

В Білорусі цей струмок називають Моства. Відомий польський лінгвіст Ян Міхал Розвадовський вважав, що його назва схожа на фінське слово Musta, що означає “чорний”. Це пов’язано з тим, що річка протікає через заболочені місця і тому має темні води. Про ці місця польські кінематографісти зняли в 1936 році документальний фільм «Полісся. Репортаж із країни сумних пісень».

Значення Мостви чи Льви у розташуванні. Річка відокремлює Ольманські болота від сільськогосподарських угідь. На правому березі Льви розташовані ольманські території, на лівому – Столинщина. Від Столина до Кошар, де тече Льва, всього 15 кілометрів. Тому територія навколо річки, на думку вчених, може стати буферною зоною між республіканським заповідником “Ольманські болота” та антропогенними ландшафтами Столинщини.

За словами заступника директора з наукових досліджень Інституту експериментальної ботаніки імені В.Ф. Купревича Дмитра Груммо, ці території 40-50 років тому були майже осушені, природний комплекс місць зазнав великої антропогенної трансформації.

Але, на щастя, тут збереглися рідкісні види. Наприклад, в околицях Льви гніздиться великий підорлик і польовий лунь. Тут зустрічаються 22 види тварин, занесених до Червоної книги Білорусі.

Річка також багата рідкісними рослинами: такими, як папороть сальвінія, болотна фіалка і біле латаття.

Ці місця дуже корисні з точки зору біорізноманіття. На площі 8000 га вчені нарахували 181 вид наземних хребетних, з яких 49 видів – ссавці, 101 вид – птахи, 5 – плазуни і 9 – амфібії.

Вчений наголошує, що якщо ці місця отримають охоронний статус, ніяких змін у землекористуванні після створення заповідника не відбудеться. Насправді це лише підтвердження статусу.

Заплава річки Льва вже є об’єктом «Смарагдової мережі», що входить до ядра національної екологічної мережі боліт Полісся, і є ключовою орнітологічною та перспективною Рамсарською зоною. Не можна забувати про транскордонний статус ріки.

Отримання статусу дозволить більш шанобливо підійти до цієї екосистеми. Наприклад, сьогодні в заплаві річки зростають лозою, що може вплинути на заболочені болота, які вже постраждали від меліорації. Тому необхідно розробити особливий підхід до заплави Льви, який допоможе надати статус заповідника.

Тетяна Трофимович, спеціаліст з екологічних питань Охорони птахів Батьківщини каже, що заплава Лева відповідає п’яти загальним та трьом особливим критеріям закону “Про особливо охоронювані природні території”. Тетяна також погоджується, що створення заповідника в заплаві Льви не вплине на лісове господарство чи сільське господарство, а лише додасть привабливості місцям для екотуризму. Тим більше для цього є умови.

У селі Кошари вже є садиби «Вілла Льва» та «У ріки Льва». ОАльманські болота та республіканський ландшафтний заповідник “Середня Прип’ять” залучають любителів дикої природи з усієї Європи, так що місцеві жителі вже зрозуміли екотуристичний потенціал регіону. Зробити ці місця привабливими для відпочинку та екологічного відпочинку буде корисно як для природи, так і для людей.

Заступник голови Столинського райвиконкому Василь Литвинкевич підтримує ідею створення заповідника, але нібито побоюється реакції місцевих мешканців та працівників сільського господарства. Тому у райвиконкомі вважають, що слід провести громадські слухання. За словами Василя Литвинкевича, створення заповідника – це добре, але сьогодні 40% територій Столинського району мають статус заповідників. Тому необхідно запитати у місцевих жителів, чи потрібні їм нові заповідні території чи ні.

Водночас, райвиконком не готовий відповідати на питання по суті запланованого заказника. Незважаючи на те, що як представники Академії наук, так і громадської організації проводили попередні зустрічі. Громадські слухання вже відбулись у сусідніх населених пунктах – Теребличі, Мачуль, Ольмани. Так, 23 липня відбулися зустрічі у селі Рубель, а 25 -го – у селі Старина. Вчені та екологічні активісти сподіваються, що ці дискусії підштовхнуть районну адміністрацію до більш рішучих дій.

Це вже особлива природна зона, але ми живемо у світі, де длдя того, щоб це визнали, потрібен штамп.

За матеріалом Охорона птахів Батьківщини

Залишити відповідь