Засідка під Дроботами. Ч.2. Розклад сил

Віктор Місіюк, Культура
17/03/2020, 2 коментарі

Частина 1

Для того щоб зрозуміти подальшу логіку подій, які розвивались на лісовій дорозі під Дроботами треба з’ясувати які сили мали обидва боки. Виходячи з Песок упівці мали власну зброю, а також забрану у німців, яких вони “роззброїли та заперли у сараї” (А). Зброї вистачало б для формування нової “сотні”. Із озброєння група мала: “русску кулеметну тачанку, кілька запасних ручних кулеметів, кількадесят крісів, кількадесят тисяч набоїв, два легких міномети з добрим запасом стрілен та різний військовий виряд” (М).

Группа партизан отряда имени Макаревича, возвратившихся с задания,  в марте 1943 года
Група партизан зі 120-го партизанського загону. Березень 1943 року.

З Песок виходило “40 осіб, дуже добре озброєних, з запасним вирядом на кільканадцяти підводах” (М). Очевидець з боку російських партизан збільшує цю цифру втрічі: “Їх, як пізніше стало відомо, було більше ста двадцяти” (А). Маніпулування цифрами – поширена військова практика. Збільшення власних сил до бою допомагає залякати противника. Зменшення їх же при підведенні підсумків дозволяє підкреслити власні хоробрість, войовничість та героїзм. Кількісно радянських партизан було більше: “нас 40, а вас 380” (М). Остання цифра збільшена за рахунок обдруківки, що видно з двох інших фрагментів. Упівським командирам було видно, що на допомогу можуть підійти: “до нас около 30, а до них понад 300” (М). Той же аргумент використовували й радянські командири: “Вас же чєловєк 40, а нас 300, вот і результат” (М). В таборі партизанського загону 120 була на той момент “по суті, одна рота” (А) до якої приєдналась трьохособова група зі штабу Берестейського партизанського з’єднання. З тих же мемуарів виникає, що друга частина на на чолі з Іваном Калільцем була на завданні, хоча мотольскі краєзнавці повідомляють про те, що рота Калильця була під Дроботами. “Основні сили загону були на бойовому завданні. У таборі перебувала лише одна неповна рота” (П).  Стрілецька рота Робітничо-селянської Червоної армії складалась з 178 бійців. Але партизанські роти, напевно, були менші. В травні 1943 року в 120-му загоні було 180 бійців. В червні 1943 року загін поділено на дві роти по сто бійців. Згодом в серпні 1943 року з’явилась ще й третя. Значно наростити кількість за місяць було неможливо. З мемуарів видно, що ключову роль в усій події зіграли ніяк не роти, а три чоти. Зсередини могло здавати, що перевага катострофічна: “Ми були окружені сильним перстенем і здавалось, що нема права ні одному вийти звідси цілим” (М). Подальші події свідчать про те, що радянських партизан навряд чи мали дуже велику кількісну перевагу. Дуже правдоподібно, що кожен бік після завищив сили противника в три рази. При такому розкладі співвідношення мало би бути 40:100(120). Оточені пішли на перемовини для того, щоб максимально зберегти власні сили. Оточуючі пішли на перемовини через те, що не мали достатніх сил, щоб виключити не тільки можливість нанесення собі дуже болючих втрат, але й успішного прориву противника. Тому навіть рукопашний бій не був в інтересах радянських партизан: “іншого виходу, крім рукопашної різанини не вбачалось, а большевики на це нерадо збирались піти” (М).

Загін з Песок рухався на “кільканадцяти підводах” в такому порядку: “попереду, на верхових конях, їхала стежа, по боках бічні розшуки” (М). Замикала колону тачанка з кулеметом. Радянські партизани також, переважно, їхали возами: “на яких сиділо по чотири большевицьких партизанів. Всі були з автоматами” (М). Можливість маневру була обмежена лісовою дорогою. Вози не давали можливості розвернутись фронтом, або оточити. Тому командир радянських партизан “наказав залягти за дорогу, встановити кулемети” (А). Місце де залягали кулеметники було добре відоме решті радянського загону:”По проведенні кількасот метрів, вони досить обережно вступилися з правої сторони. Отже, було зрозумілим, вогонь буде з лівої сторони” (М). Там були добре обладнані позиції: “у віддалі трьох кілометрів, за рідким грубим лісом є старі артилерійські становища, в яких, без сумніву, мала бути на нас засідка” (М).

В такій ситуації успішним з військової точки зору виходом мала бути засідка. Кожен з боків це розумів … Почалася виснажлива психологічна боротьба.

Далі буде

  • 1
    Поділитися

2 thoughts on “Засідка під Дроботами. Ч.2. Розклад сил”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *