Згадок довга верста

ПроСВІТ, Культура
24/06/2020, Leave a comment

Поет Петро Чичик (літературний псевдонім Петра Шепетюка) опублікував на своїй сторінці новий вірш, на тему пам’яті, коріння і рідного краю. Так і проситься порівняння одного з головних образів твору з рядком Івана Багряного -“Перейшов усі я світи”. Любов до рідної Доми пересипана звуками материнського слова. Погляд “неблудного сина” описано надзвичай свіжо, майстерно. Він, як пише поет, взятий з серця.  Браво!

Шелестить за вікном
Цілий день мокротА,
І пливе, як в кіно,
Згадок довга верста.
Ніби сон, ніби яв…
Знов іду тим шляхОм,
Де страждав, де гуляв…
Заріс шлях той імхом!
Ох і довгі той шлях!
Пам’ять віри ни йме…
Починався в полях
З пастушкаме — дитьме.


Зачінав я в полях
Пастушком, у сім літ,
А з 16-ті рОків
ПонеслО мене в сьвіт.
Обійшов увесь сьвіт —
То б то — кругла Земля –
Та й вернувся я в свій,
Рідні край, де гуляв.
Де поля, та лісИ,
Де зозуля кує.
Їх я в серці носив,
Тут коріння моє!
Шелестить за вікном
МокротА ціли день.
ОчарОваній сном
Я вернувсь.
Ні зблудив!

  • 9
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *