З роду Папа-Афанасопуло

В історії Пинська кілька цікавих яскравих постатей життя і діяльність яких вивчена слабо. Один з них не встиг потрапити до російської історіографії, а до польської чи радянської вже не вписався. Мова йде про сина представника Пинського повіту в Державній думі Російської імперії Сергія Папа-Афанасопуло.

Ні дата його народження, ні дата смерті не відомі. Випускник Олександрівського ліцею (1909) в спадок від батька отримав посаду Пинського повітового предводителя дворянства (1913-1917). Одним з найбільш рішучих кроків на цій посаді стало скликання екстрене засідання пинської міської думи. Під тиском 15-особової групи домовласників і жителів міста на чолі з Папа-Афанасопуло  пинський міський голови скликати позачергове засідання. 

Пинська міська дума (вулиця Петербурзька)

Причиною стала інформація по зміну планів будівництва залізниці Ковель-Барановичі. За первісним Пінськ мав стати вузловою станцією. Однак після втручання зацікавлених поміщиків проект був скоректований на користь станції Снитово. Подібний варіант погрожував Пинську економічними збитками. Як приклад предводитель дворянства навів історію станції Лунинець, яка завдяки невтручанні адміністрації і населення перетворилася в вузлову станцію Поліських залізниць. В результаті Пинська міська дума прийняла постанову про порушення клопотання перед урядом про направлення залізниці саме через місто Пинськ.

Будівлі залізниці перешкодила Перша світова війна. В решті решт в регіоні з’явилася вузькоколійка, яка перетнула Поліську залізницю на станції Янів, який за часів Української народної республіки вперше став окремим адмніністративним центром. Дотягнули вузькоколійку не до Баранович, а до Івацевич, який також згодом перетворився в районний центр.

Будинок Пинської міської думи, в який в Першу світову війну містилася військова комендатура.

Ще до Першої світової війни Сергій Папа-Афанасопуло отримав звання надвірного радника, цивільний чин VII класу, що відповідав чину підполковника в армії. За часів Часового уряду в березні 1917 року він став пинським повітовим комісаром.

В будинку, де містилась Пинська міська дума (вул.Першотравнева 26) пізніше були відомі на весь Пинськ ресторани “Ritz”, „Sawoj”, “Зоря”.

Після закінчення громадянської війни залишився в Пинську. Займався захистом в суді інтересів приватних осіб і організацій. На громадських засадах входив до Поліського Єпархіального Комітету для розробки і збирання історико – юридичних відомостей, необхідних для захисту прав Православної Церкви на церковне майно. В довіднику на 1930 рік повідомляється, що Папа-Афанасопуло був одни з п’ятнадцяти пинських адвокатів. Роботи, очевидно, не бракувало,  бо в місті находився окружний суд. 

Судячи з усього, власного будинку Папа-Афанасопуло в Пинську не мав. В 1927 році він жив на вулиці Маріавітський 36, в 1930 році на Альбрехтівський 80, а в 1933 році на Завальній 67.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *