Казимир Мошинський і Західне Полісся

В 2019 році виповнюється 60 років з дня смерті видатного польського вченого, славіста Казимира Мошинського. Його заслуги у етнографії, культурній антропології, славістиці дуже значані. Невтомний вчений працював редактором етнографічного відділу часопису “Нарід слов’янський” (“Lud słowiański”). Він став редактором і видавцем академічного “Атласу народної культури в Польщі”. Видав фуднаментальну працю “Народна культура слов’ян”. 

Перш за все Казимир Мошинський відомий як дослідник культури так званого Східнього Полісся, особливо Річицького Полісся. І хоча про працю на території Західного Полісся відомо менше він його також не оминув. В 1924 році Мошинський побував в етнографічній експедиції в Поліському воєводстві. Був в околиці Дорогичиня. Відвідав етнографічну Мекку – село Спорово. На Втором Міжнародному конгресі антропологів в Празі в 1924 році він виступив з доповіддю “Виники етнографічних досліджень Полісся”. З того часу він став членом празкього Міжнародного інституту антропології. Під час півторамісячної експедиції в 1926 році Мошинський побував в Кобрині та Пинську. Результати його досліджень культури Західного Полісся окремо не публікувалися. 

В цей час Мошинський звертає більшу увагу на регіон. В 1927 році за його анкетою чителі початкових шкіл Пружанського, Більського, Кобринського, Дорогичинського, Камінь-Каширського, Любомльського повітів зібрали інформацію про купальські звичаї. Ця інформація була опублікована в першому томі “Нарід слов’янський” в статті “Купальські звичаї на Західному Поліссі”.

Вчителями було зафіксовано усього дві купальських пісні, кожна з яких представлена у двох варіантах. За інформацією дорогичинського вчителя Бориса Петрова купальських пісень чимало і їх співають цілу ніч. Дорогичинський повіт представлений піснею з села Лісняки:
Где ти Купало, зимовала?
Я зимовала в пірїчку,
а вєсновала в житичку.
Пришли дєвочкі жито жати,
стали Купалу виганяти:
Іди Купало в синожати,
там тобі добре буде жати!
Пришли хлопчикі сіно косити,
стали Купалу просити:
Іди Купало до Кийова,
уже ти нам много навила.

Інший варіант пісні записав вчитель села Угляни Пружанського повіту (нині Березовського району) Чеслав Шершень. Дифтонг іе в тексті передано таким же сполученням літер:
Купало, Купалечко,
Где ти було, бивалечко?
Зімовало в піерєчку,
весновало в зіелєчку,
летовало в житечку,
коб віедзма жита не зжала,
льну, пшеніци нє зорвала.
Тепер Купайло, а завтра Ян!
пойдемо діевочкі в зєльони гай,
пойдемо діевочкі в квіеточкі,
повіємо собіе веночкі,
покладем на головочкі.

Хочеться вірити, що ця цікава сторінка досліджень традиційної культури регіону знайде свого дослідника, який опише особливості праці видатних славістів в Поліському воєводстві, познайомить широкого читача з результатами їх праці. 

  • 7
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *