Караван дніпровських барж

ПроСВІТ, Культура
09/06/2020, 3 коментарі

В “Українському історичному журналі” в 1975 році були надруковані спогади одного з ковпаківських командирів, Василя Войцеховича. В них є один цікавий фрагмент:

“Уже порпаючись у трофейних картах, згадав, як, будучи перед війною в Бересті, я бачив на річці Мухавці караван дніпровських барж. І зненацька сяйнула думка: Дніпровсько-Бузьким каналом пливти можна з Чорного моря в Балтійське море! (Коли я вчився у школі, вся середня течія Прип’яті була під панською Польщею, Дніпровсько-Бузький канал був запущений і про нього згадувалося лише принагідно)”.

Реконструкція Королівського чи Дніпровсько-Бузького каналу стала однією з найбільших довоєнних інвестицій Радянського Союзу на Берестейщині. Постанова про реконструкцію канала була прийнята Центральним комітетом компартії більшовиків Білорусі в Раднаркомом БРСР 29 грудня 1939 року. Проект реконструкції був підготовлений Верхньо-Дніпровським пароплавством. Головним завданням було доведення габаритів каналу можливих для використання суден змішаного типу («річка – море»), вантажопідйомністю до 300 тон. Реконструйовано мало бути більше 200 кілометрів каналу. На дистанції в 23 кілометра з Кобриня до Вигоди треба було збудувати цілком новий канал. 

Зацікавлення реконструкцією проявляв особисто Сталін. Перший секретар компартії Білорусі Пантелеймон Пономаренко згадував, що він наполягав на прискореннні темпів введення каналу:

Як тільки можна форсувати будівництво Дніпро-Бузького каналу, представити до нагородження відмінників будівництва Дніпро-Бузького каналу“.

Сталін повертався до розмови кілька разів:

Він знов запитав про Дніпро-Бузький шлях. Розповів йому, що земляні роботи вже закінчуємо. Запитав про будівництво барж“.

Реконструкцію оголошено соцілістичним змаганням, яке очолили 200 комуністів і 500 комсомольців. Роботи тривали 210 днів і були закінчені дотерміново. Рух по каналу відкрито 3 серпня 1940 року. Тільки в тому ж місяці  до Берестя прибули вісім караванів суден.

Чим були виправдані такі старання? Водні шляхі рентабельні у випадку неспішних багатотонажних перевезень. Земляні роботи, нові суда, очевидно, покривали усі ці витрати. Інформацію про те, якого типу товари перевозились опубліковано в одному з номерів “Помічника агітатора” за 1940 рік:

Освоюється також новий, Дніпровсько-Бузький канал, що має, велике народногосподарське значення. Каналом просуваються каравани з нафтою, хлібом, лісом. Пароплавство отримало нові судна“.

В книзі Мечислава Китайчука “Бурхливі дії Полісся” є реконструцію давнього Королівського каналу описано так:

Перебудову каналу влада Білорусі оголосила пріоритетним завданням республіки, тому негайно розпочато її реалізацію. До праці мобілізовано переважно селян, навіть з далеких сіл. Незважаючі на сувору зиму 1939-40 року, на будівництві працювали тиячі осіб, праця не припинялася навіть при морозах, які доходили до 40 градусів. За короткий час канал був значно поширений, поглублений і спрямлений на дистанції Кобринь-Вигода. Збудовано нові шлюзи, дамби і шерег обводних ровів. Отримав водну регуляцію і вже в 1940 році був відданий у експлуатацію. Через Мухавець, Буг і Віслу поплили в Балтику до Німеччини транспорти зі збіжжю і нафтою“.

Міст через Буг на території Берестейської фортеці. Добре видно пересипане русло ріки.

Відомо, що Сталін був неодноразово проявляв зацікавленість доставкою товарів на Балтику, але баржі плисти по Західному Бугу баржі не могли хоча б з тієї причини, що в 1939 році русло ріки пересипали і пустили воду обводним каналом. З пізніших фотографій добре видно, що проходу для барж не було. Ріка не була очищена. Протягом усієї Другої світової війни водний шлях по  Бугу використовувати було неможливо. Виходить, що Дніпровсько-Бузький водний шлях використовували для внутрішніх перевезень, а для вивозу за кордон сировину з дніпровських караванів необхідно було перевантажувати у берестейському порту до вагонів.

 

 

 

3 thoughts on “Караван дніпровських барж”

  1. Володимир Дмитріюк сказав:

    А чи є сьогодні якісь пляни?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *