Князі Капусти. Ч2. Привілей на пущанські входи

Продовження

Продовжуємо гортати сторінки історії Каменеччини, заглиблюватися в історії, які будуть в пригоді любителям природно-культурної спадщини Пущі, екскурсоводам, рестораторам, організаторам фестивалів. 

Герб князів Капуст

Олександра Капустянка як і її батько, князь Андрій Капуста, в пущанському регіоні була дуже впливовою людиною. Причина в королівському привілеї 1569 року, яким князь і його нащадки отримали право на так звані входи до пущі. Король доручив зайнятися оформленням  входів до Біловезької і Каменецької пущі ревізору пущ Великого князівства литовського Григорію Воловичу  і його брату, великому канцлеру литовському Остафію Воловичу. 7 жовтня 1569 Андрій Капуста отримав відповідний лист Воловичів. В жовтні 1569 року каменецькому лісничому Станиславу Трояновському доручено не перешкоджати підданим брацлавському каштеляну використовувати входи до королівщини, вільно косити сіно і ладити бортне дерево.

Про те, що собою уяв’яли входи дізнаємось з Актів реєстрів розміщення земель, сіножатей та входів в Біловезьку пущу, складених Дмитром Сапегой в 1571 році. В них перераховуються дев’ять входів в Пущу якими володів князь Андрій Капуста: десять волок сінокосів, два бортних острова площею в 88 волок, і крім того не обміряні входи з 867 бортями. Згідно з ревізією 1559 року в Біловезький пущі усього було десять входів, тобто Андрій Капуста став власником 9/10 пущанських входів. Один з них був розташований «… біля Великої Біловезької дороги у Королева Моста …», і «… при дорозі Шостаківській, що йде од Королева Моста …». Крім того, на чотирох пущанських ріках (Лісній, Білій, Нареві і Наревці) князь мав право будувати млини, стави, ловити рибу, влаштовувати боброві гони і полювати на різного звіра, крім зубрів і оленів. Орної землі на входах у князя Андрія не було. Але він нагадував що “мог людьми осадити, поведаючи, гди ж такой вольности на привилею Короля Его Милости маю“. Князь був немолодим, щоб почати активно освоювати землі, тим більше, що така поведінка могла викликати гнів монарха. На жаль, детальний інвентар князівського господарства не відомий, але судячи з усього, лісова господарка приносила немалий прибуток. Повторимо, право на використання пущанських богатств було спадковим, воно перейшло до нащадків князя. 

За що король так щедро обдарив князя Капусту? Згідно з логікою історичних подій, він мав віддячитися князю за підтримку його планів інкорпорації Брацлавського воєводства до складу Королівства Польського і створення на підставі Кролівства і Великого князівства литовського унітарної держави відомої як Річ Посполита. Справді князь Андрій Капуста, як представник Брацлавського воєводства, був серед тих, хто в 1569 році підписав Люблинську унію. 

Гравюра з “Діаріуша сейму Люблинської унії”

Далі буде

 

  • 15
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *