КОЛЯДА

Золотое успомню дытынство,

Бы той казочный сон з ныбутьтя:

Як пуд ёлкую ждалы гостынцы,

На столі у горшчочку – кутьтя.

А пуд білым настілныком – сіно.

Хоч прошло ужэ тысячы літ,

Як у яслях родылась дытына:

Наш Спасітель зъявывся на світ.

 

На вычэру стола накрывалы

Для усейі сымйі з постных страв.

Був кысіль і грыбы доставалы,

І капуста, і чяй з пахкый трав.

Шчэ ходылы од хаты до хаты,

Пырыбравшысь в мідведя, козу,

З Колядою усіх поздравляты.

Попырод ныслы світлу звізду.

 

Чяс потрохы той звычяй мыняе:

Вжэ іначэй встрічяем Руздво,

Алэ ж вічно на нэбы сіяе

Зірка, шчо загорілась давно.Пов’язане зображення

З ею нэбо ураз заіскрылось,

І настала в душі чыстота,

І зымля благодатью накрылась

В світлый дэнь народжэння Хрыста.

 

Надія МОМЛИК

 

Говірка с.Заліссє Кобринського району

3 thoughts on “КОЛЯДА”

  1. пк сказав:

    Сльози на очах від Вашого вірша, пані Надія. Ви – діамант!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Мова як той мід, ритм як кринична вода і образ яскраво-соняшний! Майстерно!

  2. Роман сказав:

    Надзвичайно гарний вірщ!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 thoughts on “КОЛЯДА”

  1. пк сказав:

    Сльози на очах від Вашого вірша, пані Надія. Ви – діамант!

    1. Віктор Місіюк сказав:

      Мова як той мід, ритм як кринична вода і образ яскраво-соняшний! Майстерно!

  2. Роман сказав:

    Надзвичайно гарний вірщ!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *