Каменецький астрофізик

В історії інженерної думки, наук і мистецтва на Берестейщини є мало вивчена сторінка. Пов’язана вона з перебуванням в Каменці “всебічно освіченого магната-ерудита”, “найбільшого ерудита свого часу” Удальрика Радивила (1712-1770).

Хоча батько юнака не був, порівняно з іншими представниками відомої родини,  достатньо заможним Удальрик досить рано зумів здобути високі державні посади. У вісімнадцять років він закінчив Лицарську академію в габсбурзький Легниці. І через чотри роки став конюшим Великого князівства литовського. Шість разів обирався послом на сейми. В 36 років конюший стає генерал-лейтенантом литовської кавалерії. До історії князь міг увіти як учасник походів проти гайдамаків, або як власник Бердичіва, якби не його зацікавленність науками і літературою. Каспер Несецький охарактеризував Удальрика Радивила  як людину, яка “милувалася в книгах і мудрих людях”. Одним з таких був редактор “Нових економічних і вчених вістей” королівський радник, придворний лікар Лаврін Міцлер де Ролоф. Друкарні Міцлера почали публікуватись рукописи бібліотеки Залуського. В цій бібілотеці князь бував при кожній нагоді, засиджуючись з ранку до пізнього вечора. Бібліотекар Анджея Залуського Ян Даніель Яноцький, який особисто знав князя, згадував про нього так: “не було майже такої науки, яку цей князь не вивчав, не було мови (яку вчені світу використовують), яку б він добре не знав. Бігло розмовляв грецькою, німецькою, французькою і італійською, говорив і писав ними настільки легко, як на рідній мові. … Вергілія, Горація, Овідія майже повністю знав на пам’ять. Часто на зібраннях освічених поляків бився об заклад, що найбільше згадає попам’яті і без помилок з творів обраного поета, постійно вигравав”. Згідно з Яноцьким князь сам написав близько півсотні поетичних і прозаїчних творів. Частина віршів увійшла до збірки Залуського “Зібрання ритмів жиючих віршописців”. Як свідчить Конопчинський, князь Радивил навіть написав всесвітню історію у віршах. Одну зі своїх перших поем освітянин “Описання мук людського життя у всіх станах” опублікував друкарні почаївського монастиря. Переважно писав польською, французькою і на латині. Владислав Конопчинський вважає, що він використовував у своїх творах також білоруську мову і мазовецьку говірку. Крім того його вважали винахідником “поліпшеної литовської фонетичної орфографії”. Князь писав не тільки авторські твори, переклав на польську Софокла, П’єра Корнеля, Едма Бурсо, Жана Батиста Расіна, Якоба Фрідриха фон Більфельда.

Вершини політичної кар’єри Удальрик Радивил досягнув в 1762 році, коли був відзначений Орденом Білого Орла, Орденом Олександра Невського і отримав призначення на посаду великолитовського писаря. Але перед тим він встиг побути командиром гарнізону драгунів в Каменці. Його перебування в пущанському краї було найдзвичай плідним. Тут галантний князь написав куртуазний трактат “Чотири аргументи мистецтва кохання”. Проявив себе як винахідник і астроном.

12 лютого 1761 року в газеті “Варшавський кур’єр” було опубліковано статтю львівський кореспондента, який звернув увагу на розвиток наук в Річі Посполитій. Найбільш очевидним прикладом практичного їх застосування автор вважав дві “архівишукані і архіпотрібні” винаходи конюшого великолитовського Удальрика Радивила. Він же згадує, що їх мали можливість бачити іноземні інженери. Винаходи отримали високу оцінку. Зроблені креслення обох механізмів передано до іноземних академій наук.

Першим винаходом була принципово нова установка до забивання паль. Вона призначалась для будівництва дамб, гребель і мостів. Тараном  вагою в кількасотень центнерів забивав палі діаметром в локоть. Установка дозволяла одній людині притягнути паль хоч з відстані ста кроків, хоч за кілька сажень, а після направити і встановити його. Для того, щоб обертати велике колесо установки вистачало сил навіть у десятирічної дитини. “Таким чином навіть дог чи ведмідь можуть забивати палі”. 

Другий механізм призначався до очистки водойм. Використовувати її передбачалось на ріках, озерах і ставах. На великій глибині можна було вирізати очерет, рогіз і латаття. Конструкція машини була достатньо проста і легко у збірці. Поміщалась вона на плавзасіб, пліт, яким керювали дві особи. З нього на дно спускався стовб з чотирма косами, який крутили навколо осі двоє людей. Автор стверджував, що за 4 “неділі” в маєтках князя стільки було за допомогою цієї машини зброблено, що сто землекопів навіть за ціле літо не змогли зробити. Проїздом до Варшави мав можливість познайомитись з новою машиною будівельник чисельних резиденцій і гідротехнічних споруд, Королівський військовий інженер, капітан П’єр Ріко де Тірргей. На його думку вона є одним з найкорисніших винаходів людства. Французький інженер назвав її машиною Радивила (machine Radivilienne). Сам автор винаходу опублікував її описання в науковому виданні “Нові економічні і вчені вісті тобто Часопис всіх наук”. Щоправда львівський домініканин о.Багинський виказався про машини Радивила критично: “У самого князя і стави зарослі і став який приносив прибутку 100 злотих з млином вода винесла”. 6 червеня 1761 року освітянин спостерігав за проходженням Венери по диску Сонця. Астрономічна з’ява тривала кілька годин, з 4:15 до приблизно 9:00 ранку. Генерал спостерігав за феноменом не сам, а “разом із присутніми тут офіцерами місцевого гарнізону“. Для спостереження за-звичай обирали якесь високе місце. В Кракові, до прикладу, професори математики з огляду на відсутність обсерваторії спостерігали за цією ж з’явою з сусідніх пагорбі. В Каменці найліпшим з цієї точки зору пунктом була вежа давнього замку. Офіцери каменецького гранізону цінували наукове знання, захоплювались ідеалами Освічення. І такі настрої приносили свої плоди. Варто додати, що того дня астрономам вдалося відкрити на Венері атмосферу. 

 

 

  • 3
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *