Кому потрібен скандал навколо Поліського конгресу?

2 жовтня 2017 року керівництво берестейського обласного Гуманітарно-просвітницького громадського об’єднання «Співдружність Полісся» виступило з заявою про те, воно не причетне до організації та проведення 27-28 лютого 2018 року в Пинську І Поліського конгресу. Лист з інформацією про те, що саме Співдружність виступила з такою ініціативою нещодавно був розісланий ЗМІ. “Це провокація, яка тягнеться від моменту заснування нашого об’єднання і зараз перейшла в інший, агресивний формат,” – ідеться у заяві.

по Кангрес_Страніца_1Голова об’єднання Дмитро Кисіль на питання журналістів відповів: «Ніякий конгрес ми не скликаємо. Це чергова спроба привернути нас до якоїсь «поліськості».  З моменту реєстрації нашої організації йдуть якісь дивні пропозиції, то провести з’їзд полешуков, то щось про поліську автентичність. Я розглядаю цей лист як чергову провокацію. Комусь дуже хочеться втягнути нас в це «поліщуцтво», а в нашій назві просто згадується географічний регіон. Хтось накидає на нас клеймо «регіональщиків», «нестабільного регіону». Насправді ми ж займаємося нормальної пробілоруською справою». 

Рада організації вважає, що листи надіслані невідомими, які раніше за допомогою листів та дзвінків пропонували “скликати з’їзд полешуков світу, почати роботу над поліському алфавітом ” з метою звинуватити товариство у “поліському екстремізмі”. Інформація, яка потрапила у пресу, брехлива і стоїть у одному шерегу з подібними інцидентами в минулому: “Тепер наші “доброзичливці” пішли далі і об’єднання змушене реагувати публічно”.

Про те, що лист не справжній говорить ціла низка деталей. Він не має традиційної нумерації, теми, не підписаний, не завірений печаттю. Крім того адресат абстрактний, громадські організації, як правило, не звертаються таким чином до власних членів. Кількість адміністративних одиниць згаданих у адресаті не відповідає статусу обласної організації. Текст написано білоруською мовою, що досить дивно для апологета “володи” на який публікувались документи згаданого там же “Збудіння”. Частина цілей також має нереалістичний характер. До прикладу не зрозуміло нащо одній організації створювати іншу під назвою “Культурна автономія Полісся”. Ще одна з них – відродження автономістської газети “Збудіння”, виключно популістська, оскільки згідно з чинним законодавством однойменну газету має право видавати тільки її засновник, тобто товариство “Полісся”. Більшість осіб, які “з правом участі і голосу” включені до Президії, нічого про це не знають. Серед членів Президії тільки два політики, які не мають якогось зв’язку з сучасним політичним життям Пинська, екс-кандидат у Президенти Микола Шелягович і майбутній учасник президентських виборів від ЛДПБ Олег Гайдукевич. Жодного політичних акцій листом не передбачено. Тим не менше організатори Співдружності вирішили, про всяк випадок, заявити, що “не мають наміру займатися антидержавною діяльністю”. 

Що відомо про анонімного автора провокації? Крім того, що він стежить за регіональним життям і вважає, що “робота по Поліссі, це поганий прояв, не треба тут нової “справи Шеляговича” відомо, що однойменний користувач зареєстрований на сайті TUT.BY з 2010 року. Він приймав участь в дискусіях на різних інтернет-форумах у підтримку кандидата в Президенти Республіки Білорусь Анатолія Левковича, популяризував матеріали сайту media-polesie.by про діяльність Зигмунта Лозинського, а також поширення на Пинщині неопротестантизму. Про те, що автор анонімного знайомий з гуманітарно-просвітницького громадського об’єднання свідчить те, що в листі частково використана інформація опублікована на сайті товариства до Дня рідної мови

Чи є якась користь, крім особистої користі, на яку розраховував автор скандального листу, з цієї історії? Вважаю, що так. Випадково чи невипадково в тексті згадано “Русинський лементар” опублікований за підтримкою відомого крайовца Романа Скирмунта в 1907 році. При досить розвинутій регіоналістиці і помітному зацікавленні серед білоруських дослідників особою Скирмунта в 2017 році жодне середовище не  звернуло увагу на 110-річчя з моменту виходу книги і не організувало наукову конференцію присвячену цій з’яві, щоби об’єктивно дослідити цей феномен і той історичний контекст в якому він з’явився. Аналізуючи цю літературну пам’ятку можна відповісти на багато питань не тільки минулого, але й сучасності.

 

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Схожі повідомлення

2 thoughts on “Кому потрібен скандал навколо Поліського конгресу?

  1. Навіть у цій провокації треба шукати користь і як щонайменше добре, що тема Полісся знову спливла і є нагода подумати.

    1. Віктор Місіюк

      Згоден на всі 100%! Можна сказати є нагода не тільки думати, але й відкривати оте безмежне багатство культури, яке понад тисячу років накопичувалося в історичній пам’яті жителів Заріччя, Загороддя, Островів, і інших кутків нашого краю. Наведу один приклад: автор “Русинського лементаря” добре знав український правопис – кулешівку. А тепер питання: Звідки? Чому? Які твори написані цим правописом були йому відомі? Чи користався він ним на письмі? Чому текст лементаря написаний не ним? Наскільки в середовищі пинської шляхти була поширена кулешівка? Чи писало місцеве дворянство тексти на рідній мові за допомогою запропонованою автором лементаря латинкою? … А торкнутися вийти на тему як розумів автор термін русин, русинський уявляєте скільки буде питань!

Leave a Comment