Куди вітер поніс

Віктор Місіюк, Культура
11/07/2020, Leave a comment

Одна з самих незвичайних історій Першої світової війни дуже мало вивчена. Її зовсім коротко описали автори книги “Повітроплавання” Миколай Полозов і М.Сорокін, а після її використав Петро Дзуль у виданні “Історія повітроплавання і авіації в Росії”.

Одного разу напередодні здачі однієї зі своїх фортець австрійці вночі вилетіли на повітряній кулі зі знаменами, документами і ключами від фортеці, але вітер заніс їх до Берестя, де вони після приземлення були взяті в полон“.

Щодо фортеці сумнівів практично нема. В осадженому Перемишлі активно користувались повітряною поштою, яку доставляли повітряними кулями. Усього військова пошта здійснила 27 рейсів. Зберіглися чисельні листівки з штампами повітряної пошти, на яких відправник був прописаний сіма мовами імперії, в тому числі українською.

Певно саме такий рейс вилитів у з фортеці, але відтер заніс некерований аеростат на ворожу сторону. Схожа історія описав Олександр Богданович в книзі “Тайна Святого Юра”. Мала вона трапитись поблизу Новограда-Волинського, де впала повітряна куля. Ні поліція, ні селяни не наближувались до неї.

Першими до кошику наблизилися поліцейські стражники Микита Кропивницький і Фома Філіпчук, вони взяли рушниці на приціл і голосно скомандували «Руки вгору!». З кошика ніхто не відгукнувся. Тоді вони обережно підійшли і заглянули всередину – на дні лежали тіла двох австрійських офіцерів, очевидно померли від каліцтв під час падіння. При поверхневому огляді речей і змістом виявлених листів був зроблений висновок, що повітряний засіб прилетів з Перемишльської фортеці“.

Випадок використала російська розвідка, яка відправивила кулю в зворотній бік з розвідниками Бєлінським і Сумароковим в формі австрійських офіцерів-піхотинців загиблих обер-лейтенанта Вляйхлера і лейтинанта Прохазки. Готував їх офіцер з берестейського повітроплавного загону.

Схожа історія трапилася з російськими військовими, які вивозили цінності з фортеці в Новогеоргієвську. Вони залетіли в германський тил. Тобто такі інциденти не були чимось унікальним. Але втрата знамен та символічних ключів від фортеці подія більш чим резонансна. Чому ж тоді вона досі не стала темою для історичних картин і розвідок військових істориків?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *