Мандри дівчини з Каменця

Тетяна Гендель – молода дівчина, родом з Каменця, не захотіла проживати своє  життя за стандартною схемою середньостатистичної людини. Як можна прожити і не побачити хоч би частину тих див, що є на планеті Земля? Чи гроші з’являються цьому перешкодою?

Таня, ти памятаєш коли і чому зацікавилась подорожами?

Я не па пам’ятаю, що стало причиною того переломного моменту, коли я стала інакше дивитися на свої можливості і бажання. Пам’ятаю, що плакала в свій перший похід по Криму. Мені було складно, я не розуміла навіщо то мені потрібно, чому це подобається іншим, і взагалі, швидше б додому.
А от вже через декілька літ, в другому своєму поході, коли на нас несподівано випав сніг, ми мерзли, у нас закінчились продукти і я міцно промокла в своїх кросовках – тоді мені шалено сподобалося. Напевно мені хотілося почати отримувати щось нове від життя. Схема школа-універ-робота-заміж мене завжди не притягала, мені відчайдушно хотілося чогось іншого.

Як ти починала?

Починала банально просто. Взагалі, на той момент, то не були подорожі, то був халявний спосіб добратися з Берестя в Каменець, додому до батьків. У студентів грошей зазвичай не багато, тому кожна економія приносила радість. Вже пізніше то вилилося у свою філософію, у свій спосіб пізнання світу.

Скільки років ти вже живеш подорожами? Не збираєшся з тим зав’язати, зробитися розсудливою?

Активно подорожую всього два роки, мені часом дивно усвідомлювати, як це мало, адже подій встигло статися жахливо багато: сотні нових місць, людей, епізодів…

Питання про «зав’язати» звучить як “тобі не набридло їсти свіжі овочі, може вже пора почати їсти гнилі”? Як може набриднути цікаве життя?:)

Інша справа, що може колись це стане не цікавим і з’являться якісь інші пріоритети. Але, чесно кажучи, поки я не знаю таких речей, які здатні змусити мене сидіти удома за власним бажанням.

Де ти побувала? Розкажи про найяскравіші моменти.

У своїй недавній поїздці в Грецію святкувала свого роду ювілей – відвідала свою 25-у країну. Побувала я не багато де, з континентів у мене залишилися ще обидві Америки, Австралія і Антарктида –
усі материки на “а” 🙂

Я була в досить екзотичних країнах, наприклад в Уганді, Намібії, Ліхтенштейні, Сінгапурі і так далі. Яскраві моменти відбуваються завжди, складно їх усіх навіть пригадати…Я пам’ятаю, як сміялася від щастя, коли підкорила перевал в Гімалаях і зійшла на висоту 5416 метрів, як парила в небі над Непалом на параплані. Як вилізла уранці з намету в Кенії, а навколо паслися жирафи, як вечеряла на даху будинку у В’єтнамі в компанії китайців, в’єтнамців, американців, поляка і росіянина. Як каталася на американських гірках на Октоберфесті, як їхала з табором циганів в Швеції і боялася, що зараз вони віднімуть у мене камеру, як збирала морських зірок в Індійському океані, як промокла до ниточки прогулюючись уздовж водоспаду Вікторія, як подарувала замбійській жінці майку, а вона плакала і цілувала мене. З таких дрібниць складається ціле життя.

Чи потрібно тобі багато грошей для таких подорожей? чи головне хотіти по-справжньому?

Головне бажання. Я завжди беру з собою стільки грошей, скільки у мене є. Влітку минулого року я з’їздила в Швецію і витратила близько 30 євро за 2 тижні. А в Греції я витратила 400 за півтора місяці. У Африці 1000 за майже 5 місяців включаючи перельоти. То мало, але цього вистачає, щоб побачити світ.

Ти – людина світу? Якщо так, то, що це означає в твоєму розумінні?

Так, я вважаю себе людиною світу. Для мене це означає почувати себе добре у будь-якому куточку світу. Мені однаково класно в Норвегії і в Камбоджі, в Швейцарії і Танзанії. Я не хочу меж у себе в голові, я житель Землі в першу чергу, і тільки в другу я білоруска.

 

Про свої пригоди Тетяна росказує на сторінці “Девяте небо” “Вконтакті”: https://m.vk.com/the9sky

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Схожі повідомлення

7 thoughts on “Мандри дівчини з Каменця

  1. Віктор Місіюк

    Файно! Тягне Таню в гори і в небо. Цікаво чи вона ще любителька печер чи компанії берестейських дигерів?

    1. На жаль, не, не дуже цікаво..:)

        1. Віктор Місіюк

          Як колись написав наш Остап Лапський про сизифову працю: “А ми той камінь все в гору та в гору …”. Так, здається, називається одна з його ранніх збірок поезії.

      1. Віктор Місіюк

        Знаю хлопця з Берестя який і в кавказьких і турецьких печерах побував, і купу тих хто їздить у печери на Тернопільщину. Я бував в “окультурених” печерах: Вранячей, Суук-кобе, Еміне-баір-хосар.

      2. Віктор Місіюк

        О, така типова каменецька (і Берестейська) частка нє: “не, не дуже”!

  2. Я думав , що в Каменеькому районi “русский мир”, але все ж ше э люди з сильним духом i гонором. Тiшить i дае надiю!

Leave a Comment