“Може це виглядає абсурдно”

Вважати що стіни старої фортеці і монументи будуть промовляти самі за себе не варто. Тому так важливо публікувати і ретельно вивчати джерела. Опублікована Християна Ганцера книга “Бересть. Червень 1941” заслуговує особливої саме з уваги на кількість і різноманіттям опублікованих, часто маловідомих, документів. На їх підставі створюються різні тексти, які пропонують бачення минулого. Один з них був прочитаний 12 листопада автором згаданої книги в Бересті. Його текст опубліковано на сайті academia.edu.

Не грунтовний аналіз даних і епізодів цікавить головного учасника недавньої зустрічі, а конструювання історичної пам’яті. Саме це виправдовує його концентрацію на події, яка не мала стратегічного значення: “Може це виглядає абсурдно, що я кілька років займався цією не дуже значною подією“. Автор книги справедливо підкреслює вагу “громадського дискурсу і пам’яті”. Але ж висунуті ним тези продовжують колоніальний дискурс, створений пропагандою противників: зводяться до визначення кількості полонених “невільників більшовистського варварства” і  “ідейних борців світової революції”. В результаті моїх досліджень довелося відправити офіційний наратив в країну казок,” – пише автор. Але такі емоційні заяви об’єктивну історичну картину не наближають. 

Перший бій на новій лінії державного розмежування впливів Радянського Союзу і Нацистської Німеччини, в історії світової війни  мав локальне значення. При тому погодитись з тезою, що бій за Берестейську фортецю в червні 1941 року був незначною подією об’єктивно складно. В принципі, це був незначний інцедент, який в червні 1941 року стався на германо-радянському фронті – незначний особливо, якщо на нього дивитись в контексті геманського нападу на Радянський Союз,” – стверджує Християн Ганцер. Варто лише задати собі кілька питань, щоб зрозуміти наскільки поверховим є таке виказування: Чи багато міст Радянського Союзу потрапило у пропагандистський військовий кіночасопис “Die Deutsche Wochenschau”  як ілюстрація найважливіших здобутків Вермахту перших днів війни? Як часто в Другу світову війну піхотні дивізії спеціально готувалися штурмувати “неважливі” з точки зору тогочасної військової доктрини фортеці? На скількох ділянках фронту використовувались смоходні мортири “Карл”? Чи в багатьох місцях Європи поза межами Німеччини і Італії бували разом Гітлер і Мусоліні? На превеликий жаль, ні на одне з цих питань книга Християна Ганцера не відповідає. Нема в ній відповіді й на більш важливе питання: чому не було плану оборони фортеці і, відповідно, єдиного командування, а до війни не проведено злагодження розміщених частин і на берестейський карниз без належного забезпечення висунуто велику кількість людей і техніки? Виступ Християна Ганцера не став наукової революцією в темі боїв за Берестейську фортецю, але він актуалізував потребу в грунтовних дослідженнях на цю тему. Їх, як би не дивно це звучало, недостатньо.

  • 10
    Поширили:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *