Найстарша хата

Курна хата виявлена архітектором Сергієм Верговським в 1970 році у селі Самари Ратнівського району датується 1587 роком. Зараз вона знаходиться в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Справа в тому, що ця хата – рідкісний зразок давнього житла. Це хата без сіней з курним опаленням. Стіни з соснових плах. Дах двосхилий на кроквах критий соломою. На фронтонах вітрові дошки з «кониками». Три волокових вікна з дерев’яною засувкою, у вхідній стіні волокова кагла. Двері на бігуні. Курна глинобитна піч на рубленому опічку. На покутній стіні дата – 1587 р. Обладнання: «приміст» для спання, 2 лави, жердки, світоч. з цілком сформованими регіональними ознаками. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Миколи Андрусіка.

Для районів Волинського Полісся була характерна дворядна забудова двору. Господарські будівлі, об’єднані спільними стінами та дахом, шикувалися в один ряд паралельно житловому будинку, який, залежно від орієнтації за сонцем, наближали до вулиці довгим або коротким фасадом або виносили в другий ряд і розташовували у глибині двору. Наслідуючи загальноукраїнську традицію розташування, піч розміщували в кутку біля вхідних дверей, полиці – відкрита шафа («мисник») в протилежному кутку біля входу, лавку під вікнами чільної стіни, а спальне місце («піл») безпосередньо біля печі вздовж тильної стіни з люлькою над ним. У хатах збереглися такі елементи, як спеціальний димовідвідний прилад («світець», «посвіт»), який кріпився під отвором стелі над лучиною. була і форма печі («курна піч»), дим від якої виходив одразу в будинок, через що закопчені стіни нічим не прикрашалися. Характеру курної печі відповідав темний, так званий «димний» керамічний посуд («горщики», «глечики», «гладущики»). Всі дерев’яні предмети побуту – посуд, знаряддя праці також були наділені рисами первиної простоти.

За матеріалом Волинь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *