Найясніша конфедерація обох народів

Як же хутко затираються в історичній пам’яті події, навіть великі. Зрештою, це цілком зрозуміло, якщо вони стосуються не широкого загалу, а еліти. Саме таким був берестейський з’їзд Торговицької конфедерації. Гетьман Станислав Щасний Браницький не дуже хотів збирати конфедерації в Бересті. Він мріяв про королівську корону і триумфальний в’їзд до столиці. Постраждалий в ході недавньої війни центр Берестейського воєводства на цю роль мало підходив. Незважаючи на те саме Берестю судилося більш як на місяць стати другою столицею Річі Посполитою. Каєтан Крашевський описав це так: “В старому Бересті і Тересполі завирувало це штучне життя так, що ні в яке порівняння не йшло ні з якимось призначенням на строство, ні з трибуналами, що проводились тут давніше, ні, навіть, приїздом самого Його милості короля; хіба може на тому славному соборі, правленому в 1595 році, міг бути подібний рух і пожвавлення“. 

Гетьман Браницький зайняв королівську економію, головні кам’яниці на ринку були зайняті гетьманом Жевуським і канцлером Сопігою, найбільша і найхорішша кам’яниця напроти колишнього єзуїтського колегіуму була зайнята Потоцьким. На ринку для його двору розбито два намети. Один з них, салатовий, прямо напроти костела.

Перші кілька днів конфедерації збирались без участі сторонніх спостерігачів. В перші дні конфедерати розробили програму і порядок проведення головної процедури – об’єднання коронної і литовської конфедерацій. Своїм значенням вона мала затьмарити проголошення Конституції третього мая, стати найбільшою політичною подією Річі Посполитої на довгі роки, другою Люблинською унією. Для цього організатори, як писав в “Коденських традиціях” Каєтан Крашевський, “не шкодували коштів, сил і старань“. В серпні місці на фураж та продукти в Бересті Понятовський мав виділити 4,5 тисячі злотих. Доставка срібла (срібного столового посуду) з Сокаля до Берестя коштувала 900 злотих.

Одинацятого вересня о восьмій ранку конфедерати зібрались поблизу наметів. Під музику військового оркестра, звуки бубнів та барабанів, прибув до найбільшого намету Щасний Потоцький. Після нього військові музиканти привітали маршалка литовської конфедерації Сопігу. Навколо роїлося від прапорів приватних міліцій і підлеглих конфедерації військ. Шляхта була в парадному швоковому та бархатному одязі з діамантами. Після привітання обох маршалків конфедерати зайшли до колишнього єзуїтського костелу. В середині стояв величезний стіл накритий сукном, навколо якого стояли стулля для радників. В кінці стола з боку олтаря стояли два столика з кріслами з поручнями. На одному стояло розп’яття, дзвінок і каламар. Перед олтарем стояли два генуфлекторія, оббиті дорогоцінною тканиною і столик на якому лежали знаки біскупської влади. Маршальскі жезли несли радники. За ними під звуки труб і барабанів зайняли місця поблизу генуфлекторіїв оба маршалка. Коло кожного з них тримали жезли. Тут вони вислухали тиху службу. Літургію правив перемишльський біскуп Михайло Сераковський. В момент читання Євангелії за старосвітським звичаєм усі присутні встали наложили шапки і  вийняли шаблі в знак того, що будуть боронити святу віру.

Юліан Німцевіч пише, що в цей момент стався смішний випадок: “нікчемний гетьман Жевуський, який за все своє життя ніколи не виймав свій заржавілий “шампур”, довго силився щоб його витягти, врешті під загальний сміх підняв свою шпагу вгору“. Крашевський додає, що гетьман силився дістати свою французьку шпагу і врешті підняв її разом з піхвами. 

Після літургії, яка закінчилась о 9-й годині, маршалки і радники зайняли свої місця за столом. Члени коронної конфедерації сіли з правого боку, литовської з лівого. Біскуп Сераковський виголосив проповідь, після прочитав згоду короля на приєднання до конфедерації короля і зачитав “Акт”: “Повідомляємо тим писанням нашим, всім сучасникам і майбутнім поколінням, що ми, дві нації, які одним повітрям дихають, в одно тіло об’єднані Унієй, заключеною за Владислава Ягайла, і за Олександра і за Жигимонта Августа, королів польських і князів литовських, поновлювана ту ж Унію заключив собі вільно, вільні вибори Королів Польських і всі інші свободи стану лицарського нині їх попраними побачив відчули потребу нового об’єднання для того, щоб порушена Унія відновлена була, щоб Річпосполита змовою, яка досі не плямила людську історію, раптово повалена, усунута нами була. Перед Богом, якому відкриваємо серця, повні вдячності, що загрозу яка над нами нависла дозволив одвернути, перед батьківщиною, яку вільною і тому щасливою хочемо бачити, найурочистіше присягаємо, що з цього моменту не відступимо від союзу, покі всі нам відняті свободи не будуть повернуті і гарантовані, бо свободу отриману від предків нащадкам заховати ми повинні і хочемо. Дан в Бересті в костелі колишньому єзуїтському дня 11 вересня 1792”. Після цього маршалки запитали: “Чи згідні?” на що присутні відповіли “Згідні”. Біскуп Сераковський вдруге прочитав згоду короля на приєднання до конфедерації. Далі віленський біскуп Коссаковський в супроводі чисельного духовенства почав співати Te Deum laudamus (Тебе Господи славимо), амвросіанський гімн. В цей момент почали салютувати з гармат. Далій віленський біскуп провів церемонію святочного благословіння.

Зразу після цього маршалок Генеральної литовської конфедерації відкрив сесію на якій виступив з імпровізованою промовою. Перш за все він привітав в своїй провінції коронну конфедерацію. Після підкреслив заслуги Потоцького “блиск чеснот якого, охочий до переслідувань індивід затьмарити не зміг“, гетьманів, канцлера Малаховського і надвірного маршалка Антонія Рачинського. З промовою виступив Станислав Потоцький. Його промова була присвячена імператриці Катерині Другій: “Монархиня що є славою нашого віку, вчинками якої віками пізніше дивуватися будуть, та монархиня проти якої скероване було приховане бажання знищити різними штучними способами існування нашої Річіпосполитої, шкода нам самим прищеплена, мудро взялася розірвати пута, зрушити Річпосполиту і повернути нам свободи. Її мужньою силою зруйновано будинок неволі, пута що вложено на карок вільнонародженим … За справою Провидіння, та чудова великої Монархині допомога є щастям, а не нашим досягненням. За неї тільки Богу найбільшу вдячність і Великій Катерині подяку повинні ми скласти“.  Також виступили чотири радники: Шимон Косаковський і Юзеф Ванькович від литовської конфедерації і Антоній Рачинський і Бенедикт Гулевич від коронної. Гулевич вихваляв заслуги Потоцького: “Тільки великий і цнотливий Щасний Потоцький вступив на батьківську землю, чисельні громадяни, на гасло свободи звернувши очі, побачили провалля і кинулись себе рятувати. … Ще та седмиголова монархічна гидра має гніздо в нашій батьківщині. Живуть жахливі руйнувальникі, шукають ошукані доріг, небажаючі об’єднатись з нам; є фальшиві, які страхом пригнічені, лаври на вустах, а в серці пута для нас готують“. На закінчення усі підписали “Акт”. Сесію завершено.

Після офіційної частини маршалок Потоцький запросив усіх присутніх на обід. Столи заставлені фарфоровим, срібним і золотим посудом розставлено на ринку під наметами. “Потоцький дав великий обід на якому пили за здоров’я імператориці” – загдувала Уршуля з Устшицьких Тарновська. За словами Юліана Урсина Німцевича Берестейський з’їзд запам’ятався як  “Одні тількі гулянки і бенкети і постійне вихваляння підтримки божественої Катерини“. Під час тостів над Мухавцем дали 300 залпів.  До пізньої ночі гриміла музика, салютували з гаубиць, гармат і рушниць. Ввечорі місто яскраво освітили ілюмінацією.

Минуло кілька днів. Дами раз за разом питатимуть Потоцького коли він з’явиться в столиці. Зрештою, для повноцінної праці нового уряду необхідно було хоча б мати доступ до державної канцелярії та архівів. Нічого цього в Бересті не було. Маршалок знову попросить Катерину ІІ дозволу перенести центр політичного життя з Берестя у Варшаву. Але імператриця погодилася лише на Гродно … .

 

  • 4
    Поширили:

2 thoughts on “Найясніша конфедерація обох народів”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 thoughts on “Найясніша конфедерація обох народів”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *